Дубова чубатка
Осередки масового розмноження найчастіше виникають у молодих і середньовікових насадженнях переважно паросткового походження. Осередки мають локальний характер. Гусениць винищують великий і малий красотіли, мурашки з ряду Formica, комахоїдні птахи. У вологі роки в осередках шкідника виникають епізоотії грибних хвороб, що призводить до масової загибелі гусениць і загасання спалаху дубової чубатки.
Метелик з розмахом крил 45 - 60 мм, передні крила сірого й червоножовтого кольору з трьома нечіткими зубчастими лініями і кількома буруватими плямами перед зовнішнім краєм. Яйце розміром 1,5 х 0,9 мм, молочнобіле, матове, півкулястої форми з плескатою основою. Гусениця до 60 мм завдовжки, гола, з темнозеленою смугою на спині, облямована білою лінією; по боках червоні з жовтими краями косі смужки, голова зелена з чотирма жовтими рисочками. Лялечка завдовжки 30 - 40 мм, темнобура, блискуча, у м’якому довгастому коконі, кремастер у вигляді невеликої шишечки.
Зимує лялечка в коконі в лісовій підстилці. Виліт метеликів починається наприкінці квітня – на початку травня, при досягненні середньодобової температури 17 °С. Літають увечері та вночі. Невдовзі після вильоту відкладають яйця від кількох штук до кількох десятків в один шар на тонкі гілки (до 1 см) та на стовбури. Плодючість самки – до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває 10 - 14 діб. Гусениці відроджуються наприкінці травня – у першій декаді червня. Спочатку вони скелетують листя, у другому віці об’їдають з країв, пізніше – грубо об’їдають листя, не зачіпаючи великі жилки. Гусениці розвиваються 36 - 42 доби, проходячи за цей час 5 віків. Заляльковуються на початку липня під кронами в лісовій підстилці на глибині до 5 см, де й залишаються до весни наступного року. За рік розвивається одна генерація. Частина лялечок шкідника впадає у діапаузу до 2 - 3 років.
Пошкоджує дуб.
Трапляється повсюдно.
У разі чисельності, що перевищує 1 - 3 гусениці на 1 м гілок, або пошкодження більш як 10 % листя – обробка осередків шкідника біопрепаратами або інсектицидами.
