Елія гостроголова
В Україні поширена повсюдно, однак найбільша її чисельність спостерігається в Лісостепу і Степу. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, овес, кормові злакові трави. Клоп яйцеподібної форми, 7 - 10 мм завдовжки, сіруватожовтого кольору, передньоспинка з втисненнями, гострокутна голова поступово звужується допереду і дещо донизу; на задніх стегнах є по дві малі чорні цяточки, тоді як у елії носатої – одна або їх зовсім немає. Личинки 1,6 - 6,7 мм завдовжки, покриті короткими, добре помітними волосинками. Зимують дорослі клопи в тих самих місцях, що й шкідлива черепашка, але вони не відлітають далеко від місць відродження або навіть залишаються там зимувати, як і елія носата. З початком весни живляться на різних рослинах, у тому числі деревних. У травні, на початку колосіння, перелітають на посіви зернових. Відкладання яєць починається в середині травня і триває до кінця життя клопів, що збігається з фазою закінчення молочної й воскової стиглості пшениці. Тривалість розвитку яйця – 5 - 10, личинок – 45 - 55 діб. Личинки живляться переважно на генеративних частинах рослин пшениці, ячменю та інших зернових. Наприкінці червня – на початку липня починається їх окрилення, яке досить часто збігається в часі з періодом фази воскової стиглості пшениці. Після окрилення молоді клопи впродовж 10 - 12 діб і більше додатково живляться на посівах пшениці, ячменю, жита та інших зернових культур, а також на диких злаках. Шкоди завдають дорослі клопи, які перезимували, та їхнє потомство, однак найбільшої – личинки й клопи нового покоління, подібно до шкідливої черепашки та інших хлібних клопів. Завдана шкода стає відчутною при чисельності личинок 8 - 10 екз/м2 . На якість урожаю значною мірою впливають пошкодження в період фази молочної стиглості зерна включно до закінчення збирання врожаю.
Клоп яйцеподібної форми, 7 – 10 мм завдовжки, сіруватожовтого кольору, передньоспинка з втисненнями, гострокутна голова поступово звужується допереду і дещо донизу; на задніх стегнах є по дві малі чорні цяточки, тоді як у елії носатої — одна або їх зовсім немає.
Зимують дорослі клопи в тих самих місцях, що й шкідлива черепашка, але вони не відлітають далеко від місць відродження або навіть залишаються там зимувати, як і елія носата. З початком весни живляться на різних рослинах, у тому числі деревних. У травні, на початку колосіння, перелітають на посіви зернових.
Відкладання яєць починається в середині травня і триває до кінця життя клопів, що збігається з фазою закінчення молочної й воскової стиглості пшениці. Тривалість розвитку яйця — 5 – 10, личинок — 45 – 55 діб. Личинки живляться переважно на генеративних частинах рослин пшениці, ячменю та інших зернових.
Наприкінці червня — на початку липня починається їх окрилення, яке досить часто збігається в часі з періодом фази воскової стиглості пшениці. Після окрилення молоді клопи впродовж 10 – 12 діб і більше додатково живляться на посівах пшениці, ячменю, жита та інших зернових культур, а також на диких злаках.
Шкоди завдають дорослі клопи, які перезимували, та їхнє потомство, однак найбільшої — личинки й клопи нового покоління, подібно до шкідливої черепашки та інших хлібних клопів. Завдана шкода стає відчутною при чисельності личинок 8 – 10 екз/м2. На якість урожаю значною мірою впливають пошкодження в період фази молочної стиглості зерна включно до закінчення збирання врожаю.
Iмаго i личинки живляться соком вегетативних частин злакiв, пiзнiше пошкоджують генеративнi органи, включаючи i зерно вiд молочно-воскової до повної стиглостi.
Чисельності личинок 8 – 10 екз/м2
Поширений повсюдно.
ті самі, що і проти шкідливої черепашки.
Шкідники та хвороби зернових культур: пшениці, ячменю, вівса, жита, спельти та гречки
Елії, щитники, клопи
Елії, щитники, клопи:
Елія гостроголова, Aelia acuminata, елія носата, Aelia rostrata, австрійська черепашка, Eurygaster austriaca, клоп маврський, Eurygaster maura, клоп шкідлива черепашка, Eurygaster integriceps, хлібний клоп, Trigonotylus ruficornis, Notostira erratica
Зелені або коричневі елії - це малого або середнього розміру (1-1,5 см) комахи з тілом п'ятикутної форми, які живляться усіма надземними частинами рослини за допомогою колючосисного ротового апарату та переносять бактеріальні інфекції. Вони впорскують токсичну слину в тканини рослини, щоб розчинити їх, безпосередньо руйнуючи тканини. Бочкоподібні яйця відкладають на частинах рослини акуратними паралельними рядами, по 30130 яєць у кладці. Віддають перевагу паросткам на етапі росту та плодам, що розвиваються. Паростки, як правило, в'януть, а в екстремальних випадках можуть загинути. Шкідливі проколи на плодах мають вигляд темно- коричневих або чорних плям, які знижують їхню ринкову вартість. Розвиток молодого плоду сповільнюється. Плоди часто сохнуть і падають з рослини.
Використовуйте стійкі сорти.
Застосовуйте сівозміну.
Проводьте моніторинг присутності природних ворогів.
Знищуйте проміжні рослини-господарі біля полів.
Порогу лікування не виявлено.
імідаклоприд
тіаметоксам
Шкідники та хвороби рису
Ракоподібні
Ракоподібні:
Щитні, Triops cancriformis,
Leptesteria dahalacensis
Дрібні ракоподібні, які нагадують головастиків або мечохвостів і жують листя, корені та колеоптиль рису. Під час відкладання яєць каламутять воду, що погіршує фотосинтез.
Залийте поле водою, а через п'ять днів висушіть його, один раз перед посадкою.
Щоб убити щитнів, утримуйте поле сухим протягом щонайменше 24 годин.
Якомога швидше залийте поле водою та засійте. Щотижня проводьте моніторинг щитнів.
Порогу лікування не виявлено.
Застосування пестицидів не рекомендується.
Шкідники та хвороби бобових і стручкових культур: сої, гороху, квасолі
Щитники, клопи-сліпняки
Щитники, клопи-сліпняки:
Щитники, клоп ягідний, Dolycoris baccarum, Piezodonis lituratus, Carpocoris fuscispinus клопи-сліпняки, Lygus pratensis, L. rugulipennis, сліпняк люцерновий, Adelphocoris lineolatus
Жуки використовують колючосисний ротовий апарат для ін'єкції токсинів і висмоктування соків з молодого листя, стебел, цвіту, бобів. У місцях ін'єкцій з'являються жовті плями; сприяють розвитку бактеріальних хвороб, що проникають через місця живлення.
Застосовуйте сівозміну зі злаковими культурами після сочевиці.
Проводьте розвідку та моніторинг з метою виявлення шкідників, визначення їх кількості та завданої шкоди. Санітарно-профілактичні заходи: Обрізуйте та спалюйте залишки рослин.
Порогу лікування не виявлено.
тіаметоксам
