Еспарцетний бруньковий довгоносик

Інформація
Опис
Заходи захисту
Препарати

Офіційна назва:

Еспарцетний бруньковий довгоносик

Назва російською мовою:

Долгоносик клубеньковый эспарцетовый.

Назва латиною:

Apion reflexum, Sitona callosus Gyll..

Тип шкідника:

Шкідники багаторічних бобових культрур

Зовнішній вигляд:

Жук розміром 2,5 - 3,5 мм, надкрила оберненояйцеподібні, густо вкриті крапками, тіло з матовим відблиском, верх темносиній або темнозелений з дуже тонкими волосками.

Розвиток:

Зимують жуки під рештками або в розетці еспарцету. Із зимівлі виходять у квітні, в період відростання рослин. Живляться молодими листками. З кінця квітня – на початку травня і до червня самки відкладають яйця, вигризаючи ямку, у верхівкових квіткових бруньках, стеблах, нижче бруньки, а також у верхніх вузлах розгалужень та стрижні молодих суцвіть. Через 7 - 8 діб відроджуються личинки, що живуть 18 - 22 діб. Заляльковуються в місцях їх розвитку – в комірках. Стадія лялечки триває 7 - 8 діб. Жуки нового покоління починають виходити з першої декади червня і трапляються на посівах до вересня, живлячись молодими листками.
Значної шкоди завдають личинки, вигризаючи округлі комірки в квіткових бруньках, стеблах, суцвіттях, внаслідок чого вони всихають.

Пошкоджують:

Пошкоджує еспарцет.

Поріг шкідливості:

понад 20 екз. жуків на 10 помахів сачком

Поширення:

Поширений у степовій зоні України.

Заходи захисту:

Використовувати посіви не більше двох років. Скошувати рослини на фураж у фазу бутонізації – початку цвітіння. Скиртування за межами поля. При чисельності понад 20 екз. жуків на 10 помахів сачком використовувати інсектициди (насіннєві посіви).