Капустяна вогнівка

Капустяна вогнівка
Капустяна вогнівка
Капустяна вогнівка
Капустяна вогнівка
Капустяна вогнівка
Капустяна вогнівка
Офіційна назва: 
Капустяна вогнівка
Назва російською мовою: 
Огнёвка крестоцветная полевая, огневка капустяная.
Назва латиною: 
Evergestris forficalis L., Mesographe forficalis L.
Зовнішній вигляд: 

Метелик з розмахом крил 24 - 27 мм, передні крила вохряножовті зі скісним темнокоричневим штрихом і нечітким малюнком, задні крила жовтосірі. Яйце розміром 0,3 - 0,4 мм, блідожовте, овальне, приплюснуте. Гусениця завдовжки 17 - 20 мм, забарвлення тіла варіює від жовтозеленого до жовтобурого, на спині дві світлі поздовжні смужки, по боках тіла – блідожовті смуги, голова і щиток зеленуватокоричневі. Лялечка розміром до 16 мм, блідокоричнева.

Розвиток: 

Зимують гусениці в коконах у поверхневому шарі ґрунту. Заляльковуються в травні. Наприкінці травня – на початку червня вилітають метелики. Вони активні в сутінках або вночі, охоче летять на світло. Самки відкладають яйця групами, від 2 до 30, на нижню поверхню листків капустяних та інших рослин. Плодючість – до 60 яєць. Гусениці, що вилуплюються через 7 - 10 діб, утворюють пухке павутинне гніздо. Вони спочатку скелетують листки, а пізніше вигризають у листі наскрізні отвори. Починаючи з третього віку, гусениці переходять до внутрішньої частини рослини: концентруються на внутрішніх листках, вгризаються в качан. Розвиток гусениць першого покоління триває 18 - 30 діб.
На заляльковування гусениці заглиблюються у поверхневий шар ґрунту. Частина гусениць першого покоління заляльковується на рослинах. Через 20 - 25 діб вилітають метелики другого покоління. Посушливі умови в період льоту метеликів призводять до безплідності самок, висихання яєць і різкого зниження чисельності популяції. Подальший розвиток другого покоління відбувається аналогічно першому. Закінчивши восени живлення, гусениці другого покоління мігрують у ґрунт на зимівлю. За рік розвивається дві генерації.

Пошкоджують: 

Пошкоджує капусту, редьку, ріпак, буряки, селеру, щавель, хрін, шпинат.

 
Природні вороги: 
У природних умовах на гусеницях шкідника паразитує Apanteles lioneola Curt. (Hymenoptera: Braconidae).
Поріг шкідливості: 

10 % рослин і чисельності, яка перевищує 3 - 5 гусениць на одну рослину

Поширення: 

Трапляється повсюдно, але найчисленніша і найбільш шкодочинна в Поліссі та Лісостепу.

Заходи захисту: 

Глибока зяблева оранка. Знищення бур’янів. Розпушування ґрунту при масовому заляльковуванні гусениць. У період відкладання яєць самками – випуск вогнівкової раси трихограми у 2 - 3 прийоми. При заселенні 10 % рослин і чисельності, яка перевищує 3 - 5 гусениць на одну рослину, доцільно проводити обробку ділянок біопрепаратами або інсектицидами.

Рекомендовані препарати