Лубоїд ясеневий строкатий

Інформація
Опис
Заходи захисту
Препарати

Офіційна назва:

Назва російською мовою:

Лубоед пестрый ясеневый.

Назва латиною:

Hylesinus fraxini.

Тип шкідника:

Шкідники полезахисних лісонасаджень

Зовнішній вигляд:

Жук завдовжки 2,5 – 3,5 мм, чорний з бурими надкрилами, густо вкритий світлими лусочками, що утворюють строкатий малюнок; передньоспинка звужена до голови; надкрила з глибокими крапчастими борозенками; черевце косо зрізане до верхівки надкрил. Личинка розміром 3 – 3,5 мм, безнога, кремовобіла, дещо зігнута в бік черевця; тіло вкрите рідкими волосками. Лялечка вільна, завдовжки 3 – 3,5 мм, у напівпрозорій білій оболонці.

Розвиток:

Зимують жуки групами в корі окоренкової частини дерева, іноді нижче від рівня ґрунту. Літ починається в третій декаді квітня і триває до середини червня. Жуки додатково живляться, вигризаючи ходи в розвилках гілок і біля бруньок. Маточний хід прокладається від 2,5 до 8 см з проникненням у заболонь. Ходи на стоячих деревах частіше всього спрямовані знизу вгору, на повалених — у різних напрямках. Ембріональний розвиток відкладених яєць триває 24 – 25 діб. Відроджені личинки проточують густо розміщені ходи, що не перетинаються, завдовжки від 3 до 6 см. Їх розвиток відбувається впродовж двох місяців. Лялечкові колисочки розміщують у заболоні, частково проникаючи в деревину. Основна маса жуків виходить наприкінці червня — у липні. Окремі личинки й лялечки трапляються до серпня.Генерація однорічна.

Пошкоджують:

Пошкоджує ясен, рідше дуб, бук, клен, ліщину, бузок, волоський горіх, яблуню, грушу, маслину.
Шкідник заселює слабкі й зрубані дерева, переважно в середній частині стовбура з перехідною і тонкою корою, а також товсті гілки.Жуки, що вийшли для додаткового живлення, вгризаються в кору і виїдають неправильної форми (мінні) ходи, де більша частина з них залишається до весни. У місцях вгризання й додаткового живлення утворюються болісні напливи.

Переносники хвороб:

У старших насадженнях ясеню пістряви лубоїд є переносником бактеріального раку. Жуки на своєму тілі переносять бактерії і, надгризаючи кору, сприяють проникненню їх всередину тканин дерева.

Природні вороги:

У зменшенні чисельності короїдів особлива роль належить хижакам. Відкладеними яйцями, личинками та лялечками в ходах живляться хижі клопи з родин Nabidae і Anthocoridae — Prostremma aeneicolle Stein., P. sanguineum Rossi., Dufouriellus ater Duf., Lyctocoris campestris Fall.; хижі жуки з різних родин — Tachyta nana Gyll., Thanasimus formicazius L. (мурашкожук), Malachius aeneus L., Platysoma frontale Pk., Rhisophagus bipustulatus F., Cerylon histeroides F., Litrogus connexus Geoffz. та багато інших. Короїдів знищують комахоїдні птахи, особливо дятли. Личинок і лялечок заражають їздцібраконіди — Bracon caudatus R., B. stabilis Wesm., B. longicaudis R., Coeloides melanostigma R., C. bostrichorum G., Dendrasoter middendorf Ratz. та ін.

Поширення:

Головними регіонами розповсюдження малого ясеневого короїда є середня та південна Європа, північна межа досягає півдня Скандинавії та Ленінградської області. Дуже великої шкоди завдає в лісостепових та степових зонах України та Росії, на Кавказі. На півдні жук поширений до Північної Африки.

Заходи захисту:

Постійний нагляд за станом полезахисних лісонасаджень. Приваблення і охорона комахоїдних птахів. Боротьба з листогризучими шкідниками, діяльність яких призводить до ослаблення дерев. Видалення в осінньозимовий період заселених короїдами дерев, що засихають. Обробка інсектицидами заселених лубоїдами дерев (особливо нижніх частин стовбурів) під час виходу й льоту жуків.