Малинна пагонова попелиця
Безкрила партеногенетична самка завдовжки 2,3 – 2,5 мм, темнозелена з коричневими плямами; трубочки тонкі, циліндричні, довші за пальцеподібний хвостик; очі чорні; вусики 6членикові. Крилаті особини завдовжки до 2 мм, черевце зелене з коричневими плямами, голова і груди чорні. Яйця дрібні, чорні, блискучі.
Зимують запліднені яйця поблизу бруньок. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок. До часу бутонізації малини личинки перетворюються на дорослих самокзасновниць. Попелиці переходять на листя, де й розмножуються впродовж літа. Крім листків заселяють молоді пагони. За сезон розвивається 8 – 12 поколінь. Крилаті розселювачки з’являються з середини червня. У зв’язку з погіршенням умов життя наприкінці липня — у серпні чисельність шкідника знижується, змінюється їх морфологія — попелиці стають дрібними, жовтими, з 5члениковими вусиками. Амфігонне покоління розвивається з кінця вересня до листопада. Запліднені самки відкладають до чотирьох яєць, які залишаються до весни наступного року. Попелиця утворює великі скупчення. Пошкоджені листки скручуються й засихають, пагони викривлюються. Це призводить до зниження врожаю та погіршення якості ягід.
Пошкоджує малину, менше ожину та троянду.
переносники вірусних хвороб малини.
Трапляється повсюдно.
Ранньовесняна (до набубнявіння бруньок) обробка овіцидами. Економічний поріг шкодочинності до цвітіння – від 15 до 50 % листкових і плодових бруньок, після збирання ягід – 3 - 5 колоній на 100 верхівкових пагонів. При перевищенні ЕПШ – обприскування малини інсектицидами. При співвідношенні попелиць і хижаків 40...80 : 1 застосування інсектицидів недоцільне.
Перелік стійких сортів
малина
- Глен Файн - стійкість 9 балів
- Глен Файн - стійкість 9. балів
- Василинка - стійкість 8.5 балів
- ДЕЛНІВА - стійкість 8. балів
- Глен Емпл - стійкість 8 балів
- ДрісРаспТри - стійкість 8. балів
- ДрісРаспТри - стійкість 8 балів
- ПОЛАНА - стійкість 8 балів
- Дрісколл Маравілла - стійкість 8. балів
- Дрісколл Маравілла - стійкість 8 балів
- Всі сорти
Шкідники декількох культур
Попелиці
Попелиці , численні наведені нижче види у розбивці за культурами:
Злаки:
Звичайна злакова попелиця, Schizaphis graminum, велика злакова попелиця, Sitobion avenae, черемхова попелиця, Rhopalosiphum padi,
ячмінна попелиця, Brachycolus noxius, крушинна попелиця,
Aphis nasturtii, кукурудзяна попелиця, Rhopalosiphum maidis, волохата кукурудзяна попелиця, Rungsia maydis, бурякова попелиця, Aphis fabae
Бобові культури:
Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum, люцернова попелиця Aphis craccivora
Соняшник/ сафлор:
Мигдалева попелиця,
Brachycaudus helichrysi
Буряки:
Бурякова попелиця, Aphis fabae, Коренева бурякова попелиця,
Pemphigus fuscicornis Льон/Мак/Коноплі:
Горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum
Капустяні:
Капустяна попелиця, Brevicoryne brassicae
Окружкові:
види родів Cavariella, Aphis і Myzus,
Гарбузові:
Бавовняна попелиця, Aphis gossypii, горохова попелиця, Acyrthosiphon pisum Пасльонові культури:
Велика картопляна попелиця, Macrosiphum euphorbiae, звичайна картопляна попелиця, Aulacorthum solani, баштанна попелиця,
Aphis gossypii, зелена персикова попелиця, Myzus persicae
Салат-латук:
Салатна попелиця, Nasonovia ribisnigri, зелена персикова попелиця, Myzus persicae, ожинова попелиця, Aphis gossypii
Зерняткові фрукти:
Зелена яблунева попелиця, Aphis pomi
Полуниця:
Aphis forbesi
Смородина:
Смородинова попелиця, Cryptomyzus ribis
Паразитують на нижній поверхні листків, стеблах і верхівкових бруньках, дорослі особини та лялечки висмоктують сік рослини за допомогою колючосисного ротового апарату і випорожняються, залишаючи на листі падь. На цій паді утворюються чорний наліт грибів, послаблюючи фотосинтез. Попелиці різноманітні за кольором: більшість - зелені, деякі - фіолетові та чорні.
На заражених паразитами рослинах листя жовтіє, зупиняється у розвитку, деформується та втрачає енергію. Активне живлення паразитів вбиває саджанці, спричиняючи зупинку росту, скручування листя, затримку цвітіння та погіршення зав'язування насіння. Кореневі попелиці: Блідо-жовті попелиці живляться волокнистими коренями, спричиняючи в'янення та загибель усієї рослини. Сильно пошкоджене коріння легко витягається з ґрунту. Трапляються роки, коли через попелицю врожай буряка скорочується аж на 30%.
Природними ворогами попелиці є браконіди, туруни, павуки, жуки-хижаки, сонечка, золотоочки, клопи-мисливці, мошки та личинки дзюрчалки.
Для моніторингу популяції попелиці перевірте, чи на нижній поверхні листків і біля бруньок немає груп або колоній попелиці. Необхідний своєчасний контроль, бо попелиці швидко розмножуються. Посадіть біля культури, яку треба захистити від паразитів, рослини-приманки на кшталт люпину, настурції та тимофіївки (потім викорчуйте їх або обприскайте).
Хорошими культурами-ущільнювачами є аніс, цибуля-трибулька, часник, цибуля та редиска.
Боріться з мурахами, які захищають попелицю.
Не використовуйте високі дози добре розчинних азотних добрив. Натомість вносьте добриво у 3 етапи: під час посіву, на вегетативному та репродуктивному етапах розвитку рослини.
Для моніторингу присутності та визначення відносної кількості паразитів використовуйте на полі жовті клейові пастки. Попелицю відлякує алюмінієва фольга та сіра мульча.
Порогу лікування не виявлено.
Нефабричні екстракти чилі та часнику
мінеральні олії
імідаклоприд
ацетаміприд
тіаметоксам
диметоат,
спіродіклофен,
спіротетрамат
піметрозин
