Підкорова листовійка

Підкорова листовійка
Підкорова листовійка
Підкорова листовійка
Підкорова листовійка
Підкорова листовійка
Підкорова листовійка
Офіційна назва: 
Підкорова листовійка
Інша назва (народні назви): 
Листокрутка вишнева.
Назва російською мовою: 
Листовертка подкоровая.
Назва латиною: 
Enarmonia formosana.
Зовнішній вигляд: 

Метелик з розмахом крил 15 - 18 мм; передні крила з яскравим малюнком зі смуг і плям, що чергуються. Вони складаються із темнобурих, оранжевожовтих і металічноблискучих лусочок; на передньому краї сім добре помітних жовтуватобілих костальних штрихів; ближче до середини крила – оранжева пляма з металічноблискучими лусочками; задні крила буруватокоричневі із золотистожовтою блискучою бахромою. Яйце розміром 0,9 - 1 мм, округле, плоске, червонорожевого кольору. Гусениця завдовжки 11 - 14 мм, напівпрозора, бруднобіла, голова жовта; передньогрудний і анальний щитки буруватосірі. Лялечка – 7 - 8 мм, темножовта, з чорними очима; кремастер у вигляді невеликої загостреної пірамідки з чотирма гачкуватими щетинками.

Розвиток: 

Зимують гусениці різного віку під корою плодових дерев. Навесні відновлюють живлення лубом і заболонню, прокладаючи в них звивисті ходи і вистилаючи їх павутиною. У квітні – травні гусениці заляльковуються під корою в колисочках, обклеєних екскрементами та буровим борошном. Перед вильотом метелика лялечка наполовину висувається з кори. Через 12 - 20 діб після заляльковування вилітають метелики, які відкладають яйця в нижній частині стовбурів у щілини кори, в місця поранень і коріння, розміщене над поверхнею ґрунту. Плодючість – до 100 яєць. Відроджені через 7 - 9 діб гусениці проникають у кору і там прокладають ходи. Восени з настанням похолодання впадають в діапаузу. За рік розвивається одне покоління. Періоди заляльковування, вильоту метеликів, відкладання яєць та відродження гусениць досить розтягнуті. Заселені шкідником дерева слабко ростуть і плодоносять. У місцях пошкоджень з кори стирчать іржавочервоні пробочки з екскрементів, склеєних павутиною. Із ранок витікає камедь. У деяких сортів вишень і черешень у місцях пошкоджень утворюються напливи й нарости.

Пошкоджують: 

Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, абрикос, персик, горобину.

 
Природні вороги: 
Чисельність підкорової листовійки знижують багато хижаків і паразитів. Гусеницями в ходах живляться хижі клопи з родин Nabidae і Anthocoridae та хижі жуки з різних родин. Відкладені яйця заражає трихограма. Гусениць і лялечок заражають ендопаразити з родини іхневмонід – Lissonota complicator Aub., L. versicolor Holmgr.; з родини браконід – Ascogaster guadridentata Wesm., A. rufidens Wesm., Apanteles ater Ratz.; з родини хальцид – Brachymeria rugulosa Fцrst.; з родини еулофід – Sympiesis xanthostoma Nees.; з родини мухтахін – Lypha dubia Fll., Nemorilla floralis Fll. та інші види, зазначені для листовійокфілофагів.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Очищення та спалювання відмерлого шару кори. Недопущення розміщення коренів над поверхнею ґрунту. Обприскування інсектицидами скелетних гілок, стовбурів і кореневої шийки під час масового льоту метеликів, що часто збігається з першою обробкою проти першого покоління яблуневої плодожерки.

Рекомендовані препарати