Південна стеблова совка

Південна стеблова совка
Південна стеблова совка
Південна стеблова совка
Південна стеблова совка
Південна стеблова совка
Південна стеблова совка
Офіційна назва: 
Південна стеблова совка
Назва російською мовою: 
Совка стеблевая.
Назва латиною: 
Oria musculosa.
Короткий опис: 

Поширена і шкодить у степовій зоні України. Пошкоджує пшеницю, овес, ячмінь, жито, кукурудзу, просо, сорго та інші злакові культури. Метелик 25 - 38 мм завдовжки, передні крила білуватожовті зі світлою поздовжньою смугою посередині, круглі й ниркоподібні плями у вигляді світлих крапок, задні крила світлі. Яйце розміром 0,5 - 0,6 мм, світложовте. Гусениця до 30 мм, жовтуватозелена з чотирма поздовжніми смугами, передньогрудний щиток жовтий зі світлою поздовжньою смугою, чотирма плямами по передньому краю і темною смугою по задньому; дихальця бурі з чорним обідком. Лялечка 15 мм завдовжки, червонокоричнева, кремастер без шпичок. Зимує сформована гусениця усередині яйцевої оболонки. Гусениці відроджуються в квітні – на початку травня, іноді наприкінці березня за середньодобової температури повітря 6 - 8 °С. Прогризають отвори біля основи стебел злаків і живляться всередині них, проточуючи поздовжній хід, унаслідок чого рослини жовтіють, верхня частина стебла усихає. Пошкоджують також колос, який формується, що призводить до його неповного виколошування. Тривалість життя гусениці – близько 50 діб. На початку молочної стиглості хлібів заляльковуються в ґрунті на глибині 5 - 10 см. Стадія лялечки – 24 доби. Літ метеликів у червні – липні. Самки відкладають яйця в один – два ряди за піхву листка і на нижню частину стебел зернових злаків, на сходи падалиці, стерню й дикорослі злаки. В одній кладці може бути від 8 до 130 яєць. Плодючість самки становить 100 - 350 яєць. Упродовж року розвивається в одному поколінні.

Зовнішній вигляд: 

Метелик 25 – 38 мм завдовжки, передні крила білуватожовті зі світлою поздовжньою смугою посередині, круглі й ниркоподібні плями у вигляді світлих крапок, задні крила світлі.
Яйце розміром 0,5 – 0,6 мм, світложовте.
Гусениця до 30 мм, жовтуватозелена з чотирма поздовжніми смугами, передньогрудний щиток жовтий зі світлою поздовжньою смугою, чотирма плямами по передньому краю і темною смугою по задньому; дихальця бурі з чорним обідком.

Розвиток: 

Зимує сформована гусениця усередині яйцевої оболонки. Гусениці відроджуються в квітні — на початку травня, іноді наприкінці березня за середньодобової температури повітря 6 – 8 °С. Прогризають отвори біля основи стебел злаків і живляться всередині них, проточуючи поздовжній хід, унаслідок чого рослини жовтіють, верхня частина стебла усихає. Пошкоджують також колос, який формується, що призводить до його неповного виколошування. Тривалість життя гусениці — близько 50 діб. На початку молочної стиглості хлібів заляльковуються в ґрунті на глибині 5 – 10 см. Стадія лялечки — 24 доби. Літ метеликів у червні — липні. Самки відкладають яйця в один — два ряди за піхву листка і на нижню частину стебел зернових злаків, на сходи падалиці, стерню й дикорослі злаки. В одній кладці може бути від 8 до 130 яєць. Плодючість самки становить 100 – 350 яєць. Упродовж року розвивається в одному поколінні.

Пошкоджують: 

Пошкоджує пшеницю, овес, ячмінь, жито, кукурудзу, просо, сорго та інші злакові культури.

 
Природні вороги: 
Трихограма у 2 підходи чеерез 5 днів:1-40000 особин,2-100000 особин.
Поріг шкідливості: 

у фазі сходів — 3–6 особин/м2

Поширення: 

Поширена і шкодить у степовій зоні України.

Заходи захисту: 

Знищення бур’янів, лущення стерні, глибока зяблева оранка. Не слід сіяти злаки по стерньових попередниках.