Плодова горностаєва міль
Трапляється повсюдно. Олігофаг. Пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню, черешню, терен, горобину, рідше яблуню. Метелик з розмахом крил 18 - 22 мм, передні крила білі з 16 - 19 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами; задні крила попелястосірі. Яйце розміром 0,3 мм, жовтувате, округле. Гусениця завдовжки 14 - 16 мм, жовтуватосіра; голова, грудні ноги чорні. Лялечка – 8 - 11 мм, темножовта; голова, крилові зачатки й кремастер чорні. Кокон тонкий, білий. Зимують гусениці першого віку під щитком. Наприкінці квітня вони виходять зпід щитків і відразу плетуть павутинні гнізда, з’єднуючи попарно листки. Розвиваються впродовж 35 - 45 діб, проходячи п’ять віків. Заляльковуються в павутинному гнізді окремо одна від одної. Через 8 - 10 діб, наприкінці травня – на початку червня виходять метелики. Літ триває до середини серпня. Через 14 - 16 діб після виходу метелики спарюються, після чого на 5 - 6ту добу розпочинають відкладання яєць. Самка відкладає по 15 - 40 яєць на гладеньку кору тонких гілок і заливає їх слизом, який швидко застигає на повітрі. Плодючість – 80 - 100 яєць. Через 8 - 15 діб відроджуються гусениці, впадають у діапаузу і залишаються під вологонепроникним щитком до весни наступного року. Навесні гусениці пошкоджують листя і обплітають гілки густою павутиною. У разі значних пошкоджень знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок. Чисельність плодової горностаєвої молі знижують несприятливі для шкідника погодні умови й значне число ентомофагів, зазначених для яблуневої горностаєвої молі.
Метелик з розмахом крил 18 – 22 мм, передні крила білі з 16 – 19 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами; задні крила попелястосірі. Яйце розміром 0,3 мм, жовтувате, округле. Гусениця завдовжки 14 – 16 мм, жовтуватосіра; голова, грудні ноги чорні. Лялечка — 8 – 11 мм, темножовта; голова, крилові зачатки й кремастер чорні. Кокон тонкий, білий
Зимують гусениці першого віку під щитком. Наприкінці квітня вони виходять зпід щитків і відразу плетуть павутинні гнізда, з’єднуючи попарно листки. Розвиваються впродовж 35 – 45 діб, проходячи п’ять віків. Заляльковуються в павутинному гнізді окремо одна від одної. Через 8 – 10 діб, наприкінці травня — на початку червня виходять метелики. Літ триває до середини серпня. Через 14 – 16 діб після виходу метелики спарюються, після чого на 5 – 6ту добу розпочинають відкладання яєць. Самка відкладає по 15 – 40 яєць на гладеньку кору тонких гілок і заливає їх слизом, який швидко застигає на повітрі. Плодючість — 80 – 100 яєць. Через 8 – 15 діб відроджуються гусениці, впадають у діапаузу і залишаються під вологонепроникним щитком до весни наступного року. Навесні гусениці пошкоджують листя і обплітають гілки густою павутиною. У разі значних пошкоджень знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок. Чисельність плодової горностаєвої молі знижують несприятливі для шкідника погодні умови й значне число ентомофагів, зазначених для яблуневої горностаєвої молі.
Пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню, черешню, терен, горобину, рідше яблуню.
Економічний поріг шкодочинності до цвітіння становить 0,5 - 1,0 щиток на 1 м гілки і після цвітіння – 1 - 2 гнізда на дерево.
Трапляється повсюдно
Економічний поріг шкодочинності до цвітіння становить 0,5 - 1,0 щиток на 1 м гілки і після цвітіння – 1 - 2 гнізда на дерево. Під час масового виходу гусениць зпід щитків у фази відокремлення бутонів – рожевий бутон обприскування дерев системними інсектицидами. Після цвітіння можна застосовувати біопрепарати або інгібітори синтезу хітину.
