П’ядун жовтовусий

П’ядун жовтовусий
П’ядун жовтовусий
П’ядун жовтовусий
П’ядун жовтовусий
П’ядун жовтовусий
П’ядун жовтовусий
Офіційна назва: 
П’ядун жовтовусий
Назва російською мовою: 
Пяденица желтоусая.
Назва латиною: 
Biston hispidaria.
Короткий опис: 

Гусениць і лялечок жовтовусого п’ядуна заражають численні паразитичні й хижі комахи. Однак основною причиною згасання масового розмноження є поліедрена — хвороба гусениць.

Зовнішній вигляд: 

Розмах крил метеликасамця — 32 – 36 мм; передні крила буросірі з поперечними темними лініями; задні крила світлосірі з нечіткою темною поперечною смугою; вусики жовті, гребінчасті; самка завдовжки 14 – 16 мм, безкрила, черевце сіре, вздовж спинного боку дві темнобурі смуги, вусики ниткоподібні. Яйце розміром 0,6 мм, світложовте. Гусениця завдовжки 32 – 36 мм, світложовта, уздовж спини жовта смуга; голова жовта з коричневим малюнком. Лялечка — 15 – 17 мм, червонобура, кремастер з двома тонкими розвилками.

Розвиток: 

Зимують сформовані метелики в лялечкових оболонках у ґрунті. Метелики виходять рано навесні за середньодобової температури, близької до 0 °С. Літають з 19 до 22 години. Позитивно фототропічні. Після запліднення самка відкладає яйця на шорстку кору товстих і середніх гілок, по 10 – 90 яєць у кладці. Плодючість — 200 – 600 яєць. Метеликсамка живе до 7 – 9 діб, яйця відкладає впродовж трьох діб. Ембріональний розвиток триває 20 – 26 діб. Гусениці відроджуються наприкінці квітня — на початку травня, в період розкриття бруньок на ранній формі дуба. У червні, завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, заглиблюються в ґрунт на 7 – 15 см і в земляних колисочках заляльковуються. Наприкінці жовтня формується метелик, який залишається до весни наступного року в лялечковій оболонці. За рік розвивається одна генерація.

Пошкоджують: 

Пошкоджує 19 листяних порід, віддаючи перевагу дубу.
Гусениці молодших віків вигризають невеликі отвори, в подальшому об’їдають листки з країв, в останніх віках повністю з’їдають листкову пластинку. Гусениці проходять 5 віків. Насамперед пошкоджуються середня й нижня частини крони.

 
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

При чисельності, що перевищує 8 - 9 гусениць на 1 м гілки, або при пошкодженні 10 % листя – обробка дерев біопрепаратами чи інсектицидами. До виходу самок із ґрунту – накладання на стовбури клейових поясів. У розсадниках проведення розпушування ґрунту в пізньолітній та осінній періоди.