П’ядун сосновий

П’ядун сосновий
П’ядун сосновий
П’ядун сосновий
П’ядун сосновий
П’ядун сосновий
П’ядун сосновий
Офіційна назва: 
П’ядун сосновий
Назва російською мовою: 
Сосновая пяденица.
Назва латиною: 
Bupalus piniarius.
Тип шкідника: 
Шкідники хвойних порід
Короткий опис: 

Супровідними видами є: п’ядун квітковий сосновий — EupitheciaindigataHbn. Трапляється повсюдно. Пошкоджує сосну, рідше ялину; п’ядун кутокрилий сосновий — SemiothisaliturataCl. Трапляється повсюдно. Пошкоджує хвойні дерева; п’ядун димчастий хвойний — PeribatodessecundariaEsp. Трапляється повсюдно. Пошкоджує молоді хвойні породи у розсадниках.

Зовнішній вигляд: 

Метелик з розмахом крил: самка 35 – 40 мм, самець — 30 – 35 мм. Передні крила самки рудуватобурі із затемненою верхівкою і двома темнобурими поперечними перев’язями; вусики ниткоподібні; передні крила самця темнобурі з жовтуватими довгастими плямами посередині; вусики перисті. Яйце розміром 1,2 ? 0,5 мм, світлозелене. Гусениця 30 – 40 мм завдовжки, гола, зеленувата, з жовтуватобілими смугами на спині й боках тіла; дві пари черевних ніг; голова плоска, з трьома широкими світлими смугами. Лялечка завдовжки 7 – 15 мм, жовтуватобура, блискуча, із загостреним зморшкуватим кремастером.

Розвиток: 

Зимують лялечки у лісовій підстилці, у невеликому заглибленні, без кокона. Літ метеликів починається з кінця травня і триває впродовж місяця. Максимум припадає на першу половину червня. Літають удень за температури понад 11 °С. Вночі летять на світло. Метелики додаткового живлення не потребують і вже на другу добу починають відкладання яєць.
Самка відкладає яйця рядками, по 7 – 30 штук на стару хвою. Плодючість — 150 – 200 яєць. Нижній поріг розвитку становить 8 °С. Відроджені через 10 – 20 діб гусениці виїдають на хвоїнках минулого року довгасті жолобки, не торкаючись жилки. Пошкоджені хвоїнки вкриваються краплями застигаючої живиці й засихають. Гусениці останніх віків з’їдають хвоїнку цілком, залишаючи невеликі пеньки. Наприкінці серпня і у вересні п’ядун пошкоджує хвою цього року.
За час тривалого розвитку одна гусениця з’їдає в середньому 100 хвоїнок, або 3,5 г хвої. Масові пошкодження призводять до ослаблення й засихання дерев.
За час розвитку гусеницісамки проходять шість віків, гусеницісамці — п’ять. У вересні — жовтні гусениці залишають кормові дерева і переходять у лісову підстилку, де через 2 – 3 доби заляльковуються і залишаються там до весни. За рік розвивається одна генерація.

Пошкоджують: 

Пошкоджує сосну звичайну, рідше ялину, смереку та інші хвойні породи.

 
Природні вороги: 
Відомо понад 100 видів паразитичних перетинчастокрилих і двокрилих, які відіграють важливу роль в обмеженні чисельності п’ядунів. Яйця заражають Trichogramma cacoeciae March., T. evanescens Westw., T. laeviceps Fцrst.; гусениць і лялечок — браконіди — Apanteles immunis Hal., A. praepotens Hal., A. laeviceps Fцrst., Macrocentrus linearis Nees., Oncophanes laevigatus Ratz.; іхневмоніди — Phobocampe tempestiva Holmgr., Diadegma apostata Grav., Acropimpla pictipes Grav., Barichneumon bilunulatus Grav., мухитахіни — Lypha dubia Fll., Blondella nigripes R.D., Phorocera obscura Fll., Compsilura concinnata Mg. та ін. Гусеницями й лялечками живляться лісові мурашки, туруни, птахи (граки, галки, ворони, зозулі, дятли, синиці, дрозди, зяблики), землерийки, кроти, їжаки. У роки масових розмножень відмічається загибель гусениць старших віків від мускардинозу.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів. Розселення мурашників. При чисельності, що перевищує дві лялечки на 1 м2
проекції крони, – обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження гусениць.

Додати інформацію