щипавка городня
Тіло (довж. 3,5—50 мм) видовжене, плоске. Передні крила (надарила) короткі, тверді, задні — ніжні, перетинчасті; на кінці черевця — довгі придатки (церки) у вигляді кліщів. Більшість Ш. активні вночі.Характерна прикмета щипавки — кліщі (церки) на кінці черевця. У самців вони довші, у самиць — коротші й рівніші. Важко повірити, що ця, на перший погляд, безкрила комаха може ще й літати. Під коротенькими лусочками-надкрилками на спині в неї заховані віялом складені та ще й удвічі зігнуті крила. Перед польотом вона, вигнувшись, кліщами розправляє крила. Цей інструмент слугує комасі й для нападу та оборони. Для захисту вона має хімічну зброю — бризкає на 5–10 см рідиною з дуже неприємним запахом. 4–6 таких “пострілів” один за одним — і відступають не лише бджоли, а й мурашки, миші та пташки.
Живуть під камінням, під корою, що відстала, у щілинах.
Живляться рослинними і тваринними рештками, деякі можуть пошкоджувати с.-г. культури.
Потрапляючи до вулика, щипавки заносять різну інфекцію, забруднюють і псують стільники.
Слід тримати вулики чистими й сухими, утеплювальний матеріал, де вони ховаються, струшують над вогнем, оглядають щілини, а кілочки, на яких стоять вулики, намазують солідолом. Чимало неприємностей пасічникам завдає воскова міль (вогнівка), велика й мала.
Шкідники та хвороби пасльонових культур: картоплі; помідорів; солодкого стручкового перцю, гострого перцю; баклажанів
Білокрилки
Білокрилки
Білокрилка тютюнова, Bemisia tabaci, білокрилка теплична, Trialeurodes vaporariorum
Білокрилки - головний збудник вірусів у гарбузових культур - це маленькі (2 мм) білі комахи з колючосисним ротовим апаратом. Вони паразитують групами на нижній поверхні листя, відкладають яйця, з яких
вилуплюються лялечки, які також висмоктують сік рослини з листків. Коли через надмірне використання пестицидів порушується природній біологічний контроль, часто трапляються нашестя шкідників, які призводять до в'янення листя та загибелі через стрес зневоднення.
Контролюються перетинчастокрилими паразитоїдами, Encarsia spp, сонечками та дрібними оріусами.
Жовті клейкі пастки можна використовувати для моніторингу чисельності популяцій, але вони не можуть запобігти їх поширенню.
Частий моніторинг рослин.
Порогу лікування не виявлено.
мінеральна олія, імідаклоприд, ацетаміприд, піметрозин
