Сливова плодожерка
Метелик з розмахом крил 13 - 15 мм; передні крила темнокоричневі зі слабким фіолетовим полиском; дзеркальце розмите, з 3 - 4 чорними штрихами або крапками всередині; задні крила одноколірні, буруватосірі. Яйце округле, розміром 0,7 мм, плескате, біле, напівпрозоре, згодом зеленуватожовте. Гусениця ранніх віків бруднобіла, доросла, завдовжки 12 - 15 мм, блідорожева; голова і грудні ноги темнобурі, передньогрудний і анальний щити світлокоричневі; черевні ноги з двох’ярусним віночком із 35 - 40 щільно розміщених кігтиків, анальні – з 18 - 22 кігтиками. Лялечка розміром 7 - 8 мм, світлокоричнева; кінець черевця плавно заокруглений, з вісьмома гачкоподібними щетинками на верхівці.
Зимують гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах у тріщинах кори, під відсталою корою на стовбурах, у поверхневому шарі ґрунту, в рослинних рештках. Заляльковування починається через 10 - 15 діб після переходу середньодобових температур за межі 10 °С, що збігається з періодом відокремлення бутонів у пізніх сортів сливи. Заляльковування розтягнуте і триває 35 - 45 діб. Ця розтягнутість у подальшому супроводжує і наступні стадії розвитку. Для розвитку лялечки потрібно 15 - 26 діб. Виліт метеликів починається при сумі ефективних температур +105 ...+120 °С (при порозі розвитку 10 °С), масовий літ – через 12 - 15 діб. Метелики активні після 17 години і в сутінках за температури повітря не нижче 16 - 17 °С. Зі зниженням температури повітря до 12 - 13 °С літ і відкладання яєць припиняються. Оптимальною є температура 24 - 26 °С. Через 3 - 5 діб після вильоту самка відкладає яйця по одному, іноді по 2 - 3, на освітлені ділянки плодів, рідше – на нижню поверхню листків, найчастіше нижніх і середніх ярусів крони. Плодючість – 50 - 90 яєць.
Через 5 - 10 діб при сумі ефективних температур 190 - 200 °С відроджуються гусениці, які впродовж від кількох хвилин до трьох годин пересуваються по поверхні плодів. При проникненні в плід гусениця обплітає невелику ділянку павутиною і під нею вгризається в шкірочку. Після проникнення закриває отвір павутиною і недогризками плода. Із пошкоджених місць виділяється крапля камеді.
Через 3 - 5 діб гусениця прокладає хід у м’якуші, досягає черешка і перегризає судинноволокнистий пучок, унаслідок чого порушується приплив поживних речовин, ріст плода припиняється. Пошкоджені плоди набувають фіолетового кольору, передчасно «визрівають» і обпадають. У молодих плодах гусениці пошкоджують м’якуш і незатверділу кісточку, в зрілих вигризають м’якуш навколо кісточки, заповнюючи порожнину екскрементами. Гусениці можуть переходити в інший плід. Розвиток гусениці триває 20 - 30 діб.
У Поліссі та північному Лісостепу більшість гусениць переходить на коконування і впадає в діапаузу. В південних районах розвивається друге покоління. Однак і тут невелика частина гусениць першого покоління впадає в діапаузу до весни наступного року. Значна загибель гусениць сливової плодожерки, що сягає в окремі роки 70 - 80 %, спостерігається в холодні малосніжні зими.
Пошкоджує сливу, аличу, абрикос, персик, терен, зрідка черешню і вишню.
2 - 5 % пошкоджених зав’язей під час їх розвитку й до збирання врожаю
Трапляється повсюдно.
Проведення низки профілактичних заходів, вказаних для яблуневої плодожерки. Залежно від чисельності шкідника проведення одногодвох обприскувань дерев інсектицидами проти кожного покоління. Першу обробку проводять на початку відродження гусениць плодожерки – при досягненні суми ефективних температур 190 - 200 °С (поріг 10 °С). Як показали випробування, задовільних результатів було досягнуто при застосуванні феромону (фунемон) з метою дезорієнтації самців.
Економічний поріг шкодочинності: вилов на феромонну пастку п’яти самців за п’ять діб під час цвітіння сливи; 2 - 5 % пошкоджених зав’язей під час їх розвитку й до збирання врожаю.
