Смугастий буряковий довгоносик

Смугастий буряковий довгоносик
Смугастий буряковий довгоносик
Смугастий буряковий довгоносик
Смугастий буряковий довгоносик
Смугастий буряковий довгоносик
Смугастий буряковий довгоносик
Офіційна назва: 
Смугастий буряковий довгоносик
Інша назва (народні назви): 
довгоносик кореневий смугастий.
Назва російською мовою: 
Долгоносик свекловичный восточный полосатый.
Назва латиною: 
Chromoderus fasciatus Mull..
Короткий опис: 

Трапляється повсюдно. Пошкоджує цукрові буряки та інші рослини з родини лободових. Жук    розміром 7 – 11 мм, передньоспинка зморшкувата, чорна, надкрила білуваті з темними плямами, вкриті світлими волосками; головотрубка до верхівки дещо звужена, кіль на верхньому боці розгалужений у вигляді вилки. Яйце розміром 0,8 ? 1,1 мм, молочнобіле з легким жовтуватим полиском. Личинка — 13 – 15 мм, світлосіра, Сподібно вигнута, грудний щит жовтуватий; лоб високий, світлокоричневий. Лялечка — 8 – 11 мм, біла, на черевних тергітах по задньому краю густий ланцюжок шипиків. Зимують статевонезрілі жуки у верхніх шарах ґрунту. Наприкінці квітня за температури 15 – 17 °С жуки виходять на поверхню ґрунту і починають активно розселюватись у пошуках кормових рослин. Літають до червня. Жуки додатково живляться на сходах цукрових буряків та інших лободових, об’їдаючи сім’ядолі й листя. Один жук за добу з’їдає 3 – 5 рослин буряків у фазі вилочки. Відкладання яєць починається наприкінці першої декади травня і триває більше місяця. Самка відкладає по одному яйцю в зроблене на кореневій шийці заглиблення. Відкладене яйце заливає швидкотвердіючою рідиною. Плодючість становить 100 – 180 яєць. Відроджені через 8 – 10 діб личинки вгризаються в тканини коренеплоду, де живляться 45 – 55 діб. Завершивши розвиток, личинка повертається головою вгору і заляльковується. Через 15 – 18 діб, приблизно у другій половині серпня, новоутворені жуки прогризають у коренеплоді отвір і виходять назовні. Додатково живляться на буряках і лободових рослинах. З настанням осінніх холодів переміщуються в ґрунт на зимівлю. Розвивається одна генерація за рік. Пошкоджені сходи гинуть, доросліші рослини відстають у рості та розвитку, часто загнивають. У результаті знижується маса і цукристість коренеплодів. Пошкоджені коренеплоди непридатні для зберігання. На цукрових буряках трапляються два супутніх види довгоносиків з подібним розвитком і особливостями живлення личинок — білуватий кореневий довгоносик — ChromoderusdeclivisOl. і чортополоховий довгоносик — CleonuspigerScop. Чисельність смугастого бурякового довгоносика і супутніх йому видів знижують ті самі хижаки й паразити, що й звичайного бурякового довгоносика.

Зовнішній вигляд: 

Жук розміром 7 – 11 мм, передньоспинка зморшкувата, чорна, надкрила білуваті з темними плямами, вкриті світлими волосками; головотрубка до верхівки дещо звужена, кіль на верхньому боці розгалужений у вигляді вилки. Яйце розміром 0,8 × 1,1 мм, молочнобіле з легким жовтуватим полиском. Личинка — 13 – 15 мм, світлосіра, Сподібно вигнута, грудний щит жовтуватий; лоб високий, світлокоричневий. Лялечка — 8 – 11 мм, біла, на черевних тергітах по задньому краю густий ланцюжок шипиків.

Розвиток: 

Зимують статевонезрілі жуки у верхніх шарах ґрунту. Наприкінці квітня за температури 15 – 17 °С жуки виходять на поверхню ґрунту і починають активно розселюватись у пошуках кормових рослин. Літають до червня. Жуки додатково живляться на сходах цукрових буряків та інших лободових, об’їдаючи сім’ядолі й листя. Один жук за добу з’їдає 3 – 5 рослин буряків у фазі вилочки. Відкладання яєць починається наприкінці першої декади травня і триває більше місяця. Самка відкладає по одному яйцю в зроблене на кореневій шийці заглиблення. Відкладене яйце заливає швидкотвердіючою рідиною. Плодючість становить 100 – 180 яєць. Відроджені через 8 – 10 діб личинки вгризаються в тканини коренеплоду, де живляться 45 – 55 діб. Завершивши розвиток, личинка повертається головою вгору і заляльковується. Через 15 – 18 діб, приблизно у другій половині серпня, новоутворені жуки прогризають у коренеплоді отвір і виходять назовні. Додатково живляться на буряках і лободових рослинах. З настанням осінніх холодів переміщуються в ґрунт на зимівлю. Розвивається одна генерація за рік.

Пошкоджують: 

Iмаго живляться сiм'ядолями, першими i молодими листочками. Личинки живляться кореневою системою цукрових бурякiв.Пошкоджені сходи гинуть, доросліші рослини відстають у рості та розвитку, часто загнивають. У результаті знижується маса і цукристість коренеплодів. Пошкоджені коренеплоди непридатні для зберігання.

 
Природні вороги: 
Чисельність смугастого бурякового довгоносика і супутніх йому видів знижують ті самі хижаки й паразити, що й звичайного бурякового довгоносика.
Поріг шкідливості: 

0,2 - 0,3 жука/м2

Поширення: 

Iмаго 7-11 мм довжиною. Кiль на верхньому боцi головотрубки попереду розгалужений у виглядi вилки. Передньоспинка грубоморшкувата, чорна, майже без лусок. Надкрила бiлi з чорними плямами, бiля основи i середини з широкими чорними перев'язями, густо покритi свiжими волосками. При стираннi свiтлих лусок старi жуки стають темнiше молодих.
Яйця розмiром 0,7-0,8х1,0-1,1 мм, молочно-бiлi, дещо жовтуватi, округло-овальнi.
Личинки бiлуватi, м'ясистi, дугоподiбно зiгнутi, безногi, з жовтуватою головою.

Заходи захисту: 

Восновному ті самі, що й для звичайного бурякового довгоносика. Економічний поріг шкодочинності на сходах цукрових буряків становить 0,2 - 0,3 жука/м2
.