Совка синьоголівка

Совка синьоголівка
Совка синьоголівка
Офіційна назва: 
Совка синьоголівка
Інша назва (народні назви): 
совка нiчниця синьоголовка.
Назва російською мовою: 
Совка синеголовка.
Назва латиною: 
Diloba coeruleocephala L..
Назва англійською мовою: 
blueheaded cutworm.
Короткий опис: 

Бруньки, листя і плоди пошкоджують інші види совок, які зимують у стадії яйця і розвиваються в одному поколінні за рік. До них належать войовнича совка — EupsiliatransversaHfn., фіолетовосіра рання совка — OrthosiaincertaHfn., грушева совка — CosmiatrapezinaL., пірамідальна совка — AmphipyrapyramideaL.

Зовнішній вигляд: 

Метелик з розмахом крил 30 – 45 мм; передні крила сірі з фіолетовим відтінком, круглі й ниркоподібні плями зближені і утворюють одну світложовту пляму; поперечні лінії темнокоричневі, зубчасті, задні крила світлосірі, їхній задній куток затемнений. Яйце розміром до 0,4 мм, округле, сіруватобіле. Гусениця завдовжки 28 – 34 мм; голова блакитнобіла, спинні й бічні лінії жовті; бородавки, щетинки на тілі й дихальця чорні. Лялечка — 17 мм, темнокоричнева з блакитним полиском; кремастер широкий, дволопатевий, на кожній лопаті по чотири загострені щетинки.

Розвиток: 

Зимують яйця на корі гілок і стовбурів дерев. Гусениці відроджуються у квітні і спочатку живляться бруньками, які розпускаються, потім листям, залишаючи лише серединні жилки й черешки, пошкоджують також зав’язі, вигризаючи в них глибокі ямки. Живляться впродовж 35 – 40 діб. Проходять п’ять віків. У червні, завершивши розвиток, гусениці виготовляють із шовковистих ниток, кусочків кори і листя щільні кокони, в яких заляльковуються. Утворення кокона і заляльковування в ньому гусениць відбувається в щілинах кори, серед сміття пристовбурних кругів, у будівлях та інших укриттях. Лялечки до осені впадають у діапаузу. Метелики вилітають у вересні — жовтні. Самки відкладають яйця на кору гілок і стовбурів групами від 2 – 3 до 40 штук, вкриваючи кожну кладку лусочками й волосками зі свого черевця. Відкладені яйця зимують. Розвивається одна генерація за рік.

Пошкоджують: 

Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, вишню, черешню, персик, горобину, терен, глід, черемху, мигдаль, дуб, тополю, вербу, ліщину.

 
Природні вороги: 
На гусеницях паразитують: з родини Ichneumonidae — Amblyteles vadatorius W.S., A.panzeri Wеsm., Ichneumon sartitorius L., Ophion luteus L., Paniscus ocellaris Thoms.; з родини Braconidae — Macrocentrus collaris Spin. і Meteorus rubens W.S.; з тахін — Gonia capitata D. L. і G. ornata Mg., Periscepcia carbonaria Panz., Peletieria rubescens R.D., P. ferina Ztt., Earythia caesia Fll. та ін. З птахів найбільш енергійними винищувачами гусениць озимої совки є шпаки, граки і галки.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах у період діапаузи шкідника. При чисельності, яка перевищує два яйця на 1 м гілки, – ранньовесняна обробка дерев овіцидами. При 20 - 25 % пошкодженого листя – обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами.