Темна цикадка
Iмаго 1,7-4 мм довжиною. Самки жовтуваті, самці темні, майже чорні. Тiло видовжене, дещо стиснуте з бокiв. У самця голова темна iз свiтлими поздовжнiми килями. Тiм'я голови квадратне, виступає вперед. Передньоспинка бiлувата, мiсцями бурувата, затемнена до голови, її боковi килi плавно розходяться вбiк. Щиток майже вдвоє довше передньоспинки, чорний, блискучий з 3-ма поздовжнiми килями. Вершина щитка бiлувата. Верхнi крила вдвоє довшi за черевце, дахоподiбно складенi, скловидно прозорi, з темно-бурими, дрiбно- пунктируваними жилками. Верхiвка клавуса з темно-бурою плямою. Черевце i передня частина тiла знизу темно-бурi до чорного. Яйця дрiбнi, блiдi, ковбасоподiбнi, дещо вигнутi, вiдкладаються в тканини рослин. Личинки I та II віків жовтуваті, з трьома сірими смугами на черевці, з III віку – буруватосірі, стрибаючi.
Розвивається впродовж року у двох поколіннях. Зимують личинки III - IV віків на посівах злакових культур, на межах і узбіччях доріг. Навесні з’являються значно раніше за інші види цикадок. Окрилення починається в першій половині травня. Дорослі цикадки перелітають невеликими групами у прикореневу частину, тканини листя і листкових піхв. Розвиток яєць триває 10 - 12 діб. Відродження личинок другої генерації відбувається в середині липня, окрилення – з кінця червня – в липні. Дорослі цикадки живуть до настання холодів (жовтень) і часто шкодять озимим наприкінці літа. Розвивається цей шкідник у двох генераціях. У посушливі роки створюються сприятливі умови для масового розмноження темної цикадки.
Поліфаг, віддає перевагу рису, зерновим злаковим культурам і бур’янам. Iмаго i личинки висмоктують сiк в прикореневiй частинi рослин, майже нiколи не пiднiмаючись у верхнi яруси. Особливо активнi в посушливий перiод. При відкладанні яєць самки пропилюють на нижньому боці листка або на стеблі довгасті надрізи, навколо яких утворюються червонобурі плямки, обведені жовтуватим обідком. Пошкоджені листки, піхви, стеблини стають жовтуватими, поступово відмирають, волоть стає рідкою, зменшується кількість і знижується якість урожаю.
Цикадки є переносниками грибних і вірусних хвороб рису: пірикуляріозу, фузаріозу, смугастості листя.
Поширена в Україні повсюдно.
Рано навесні знищення бур’янів і рослинних решток на узбіччях шляхів, перелогах, уздовж каналів та на сусідніх полях зернових культур, що є джерелами накопичення та поширення цикад. Обприскування рису під час масової появи цикад (200 - 300 екз/м2). На сусідніх полях зернових злакових суходільних культур – такі самі обробки при чисельності цикад, що перевищує 50 - 150 екз/м2.
Серед профілактичних агротехнічних заходів особливе значення має запобігання розвитку і знищення падалиці зернових, яка є резерватором цикадок. Слід уникати ранніх строків сівби озимих та пізніх ярих культур. Обприскування інсектицидами сходів озимих (крайові смуги) при наявності 50 - 150 особин/м2. Ефективне також застосування таксації сходів озимини шляхом обробки насіння інсектицидами.
Перелік стійких сортів
троянда
- Рюіце1708a - стійкість 5 балів
- Всі сорти
