Великий сосновий довгоносик

Великий сосновий довгоносик
Великий сосновий довгоносик
Великий сосновий довгоносик
Великий сосновий довгоносик
Великий сосновий довгоносик
Великий сосновий довгоносик
Офіційна назва: 
Великий сосновий довгоносик
Назва російською мовою: 
Долгоносик большой сосновый.
Назва латиною: 
Hylobius abietis.
Зовнішній вигляд: 

Жук завдовжки 10 - 14 мм; темнобурий, з трьома вигнутими смугами, утвореними жовтими лусочками; надкрила ширші за передньоспинку; голова витягнута у довгу головотрубку, на кінці якої знаходяться вусики. Жуки другого і третього років життя позбавляються жовтих лусочок і стають чорними. Яйце розміром до 1 мм, молочнобіле, довгасте. Личинка завдовжки 11 - 15 мм, жовтуватобіла з бурожовтою головою, серпоподібно вигнута. Лялечка – 14 мм, жовтуватобіла, з двома шипами на останньому членику черевця.

Розвиток: 

Зимують личинки ІІІ і IV віків у ходах під корою і жуки в рослинній підстилці. Літ жуків починається наприкінці квітня – на початку травня. Жуки додатково живляться, обгризаючи кору стовбурів, весняних пагонів, хвою і бруньки. До місць живлення і розмноження жуки перелітають із місць зимівлі або добираються «пішим ходом». У місцях погризів утворюються смоляні напливи. Після спарювання відкладання яєць триває впродовж усього літа. Самка відкладає яйця по одному, рідше по два у вигризені ямки в ділянці кореневої шийки, у кореневі лапи й пеньки. Плодючість – до 60 яєць. Жуки уникають яскравого світла і в денні години ховаються в тріщинах кори, підстилці та інших схованках. Активні увечері і вночі. Личинки, пройшовши п’ять віків, завершують живлення восени або після перезимівлі навесні. В обох випадках заляльковування відбувається у червні – липні в овальних камерах у деревині. У серпні утворюються жуки, значна частина яких залишається зимувати в лялечкових камерах. Жуки, що вийшли на поверхню, короткий час живляться і невдовзі переходять у рослинну підстилку на зимівлю. Одна генерація розвивається впродовж двох років. Жуки живуть два – три роки.

Пошкоджують: 

Пошкоджує сосну, рідше ялину, смереку, модрину. Жуки частіше пошкоджують дерева 3 - 10річного віку. Найбільш небезпечними є пошкодження, які обкільцьовують стовбури, що призводить до безверхівковості або потворного росту сосни (кривий стовбур або кілька верхівок). Відроджені через 14 - 20 діб личинки прогризають зверху в корі й деревині ходи, заповнюючи їх буровим борошном. Довжина ходу на тонкому корінні може перевищувати 1 м.

 
Природні вороги: 
Природними ворогами довгоносика є птахи – грак, ворона, сорока, сойка, дрімлюга, шпак, дятел, із хижих комах – великі туруни й ктирі, а також їздцібраконіди – Bracon brachycerus Thoms., Bracon hybobi Katz. та ін.
Поширення: 

Трапляється повсюдно.

Заходи захисту: 

Видалення пеньків. У разі небезпечної чисельності – два жуки на п’ять молодих дерев – обробка інсектицидами в період масового заселення дерев.