Яблунева горностаєва міль

Зимують гусениці першого віку під щитками. Навесні, при досягненні середньодобової температури 12 °С, через 4 - 5 діб після початку розпускання бруньок яблуні вони виходять зпід щитків і відразу проникають усередину бруньок та під епідерміс молодого листя. Впродовж 9 - 12 діб гусениці живляться в мінах епідермісом. Після першого линяння, що збігається в часі з цвітінням яблуні, гусениці залишають міни, переходячи на поверхню листя, де плетуть павутинні гнізда й скелетують листки. Кожна група гусениць, обгризаючи листя, переміщується від верхівки до основи гілок, обплітаючи їх густою павутиною. Живлення гусениць, з урахуванням часу перебування їх у листових мінах, триває 40 - 45 діб. За цей період вони проходять п’ять віків. Суха й спекотна погода сприяє їх розвитку, і навпаки, прохолодна і волога – зумовлює підвищену смертність гусениць.
Завершивши розвиток, гусениці сповзаються в групи, розміщуються одна біля одної (головою догори) й утворюють кокони, в яких заляльковуються. Через 9 - 14 діб виходять метелики, які літають у вечірні години. Літ триває 30 - 40 діб, до останньої декади серпня. Через 12 - 16 діб після виходу метелики спарюються і на 4 - 5ту добу розпочинають відкладання яєць. Плодючість – 90 - 100 яєць. Самки відкладають яйця групами по 15 - 30 штук на гладеньку кору 2 - 3річних пагонів, розміщуючи їх черепицеподібно і покриваючи кожну кладку слизом, який після застигання утворює щиток розміром 4 - 7 мм. Спочатку щиток червонуватий, а через 20 - 30 діб стає сіробурим, близьким за кольором до кори. Через 9 - 15 діб відроджуються гусениці. Упродовж 8 - 10 діб вони живляться оболонками яєць і скоблять кору під щитком, після чого впадають у діапаузу до весни наступного року. Генерація однорічна.