Бактеріоз жовтий пшениці

Економічні втрати від нього в найсприятливіші для його розвитку роки сягають близько 50% урожаю. Джерелом інфекції є гали пшеничної нематоди, які можуть зберігатися в насіннєвому матеріалі або в грунті. Збудник поширюється лише за допомогою переносника - пшеничної нематоди (Anguina tritici). Бактерії уражують стебла, листки та колоски. На листках і стеблах спостерігають білясті або жовті смуги, листки скручуються, слизнуть. Стебла й колоски перегинаються, потовщуються, зерно стає плюсклим і вкривається темними плямами. Колоски разом з обгорнутим листком потовщуються, зливаються, утворюючи безформну масу, вкриту жовтим слизом, яка, підсихаючи на повітрі, стає подібною до бурштину, ламкою. Уражені рослини відстають у рості, за надмірного прояву хвороби в колосках зерно взагалі не утворюється, й вони стають потворними. Бактеріоз проявляється у розширенні основи стебла. Листки, що виростають, скручуються і зморщуються. Хворі рослини розвиваються вшир, мають більше пагонів. Колоски утворюються на 30-40 днів раніше, ніж у здорових рослин, у яких розвиваються гали, що містять личинок пшеничної нематоди. Гали за формою нагадують пшеничні зерна, тільки менші за розміром. У період дозрівання вони яскраво-зеленого кольору. А коли висохнуть, стають темно-коричневими. За наявності обох паразитів у колосках спостерігається виділення бактеріального ексудату й утворення гал. Прояв ознак хвороби залежить від погоди. За вологої та прохолодної погоди бактерії інтенсивно розмножуються й створюють умови, в яких нематоди існувати не можуть. Спостереження індійських учених доводять, що в разі сильного бактеріального заслизнення колоска нематоди в ньому не розвиваються. Колоски, частково уражені бактеріями, дуже рідко мають гали, до того ж, личинки в них нежиттєздатні. В суху погоду в рослинах інтенсивно утворюються гали, а жовтий бактеріальний ексудат застигає у вигляді камеді, подальше заслизнення припиняється. Пшеничну нематоду Anguina tritici Filipjev не внесено до карантинного переліку, але вона шкодочинний вид, бо слугує переносником жовтого слизистого бактеріозу пшениці. Зразок зерна висипають на скло й переглядають на наявність галів пшеничної нематоди. Їх легко розрізнити за формою й розміром: вони коротші за пшеничне зерно, мають на одному кінці загострені паростки, які легко обламуються. Колір гал коричневий або майже чорний. На відміну від мішечків летючої сажки, які легко роздавлюються між пальцями, гали пшеничної нематоди тверді. Для ідентифікації пшеничної нематоди гал потрібно розрізати в краплі води навпіл. З нього має вийти біла борошниста маса, в якій міститься величезна кількість личинок нематоди, їх добре помітно під мікроскопом. Личинки через кілька годин починають активно рухатися. Зараження бактеріозом виникає внаслідок інвазії рослин пшениці личинками нематоди Anguina tritici, які переносять на своєму тілі бактерії. Встановлено, що 40-55% галів містять бактерії, які можуть зберігати життєздатність протягом трьох-п'яти років. За сприятливих температур і вологості (понад 14°С і 70-100%) вихід личинок з галів починається через один-два тижні після висівання ураженого зерна, через місяць усі личинки залишають гали. Вони інвазують лише молоді рослини способом проникнення в пазухи листків. Швидко й ефективно це протікає тоді, коли рослина вкрита тонкою плівкою води. Як наслідок, зрошувані посіви сильно піддаються зараженню. У період формування колоса личинки проникають у його тканину, внаслідок чого утворюються гали. Волога й прохолодна погода сприяє інтенсивному розмноженню бактерій, і колос покривається яскраво-жовтим бактеріальним ексудатом. За даними індійських учених, найсприятливіші умови для ураження пшениці бактеріозом за температури повітря 18...25°С вдень і близько 10°С вночі та вологості 70-100 відсотків. Бактерія Сorynebacterium tritici - це нерухома паличка розміром 0,8 х 2,4-3,2 мкм, неспороносна, рухома, має один полярний джгутик, грампозитивна. Колонії на МПА округлі, випуклі, непрозорі, блискучі, з рівним краєм, жовті, опалесціюючі. Можуть переходити в оранжеві, агар інколи темніє. На картоплі біомаса слабо-жовта. Бульйон стає каламутним з утворенням жовтого осаду й тонкої плівки. Молоко фарбують у жовтий колір, молоко з лакмусом відновлюють. На глюкозі й лактозі - кислотоутворення. Використовують глюкозу, лактозу, ксилозу, фруктозу, гліцерин. Не засвоюють сорбозу, саліцин, манніт. Не утворюють сірководню (Н2S), виділяють аміак (NH3). Желатин не розріджують. Крохмаль, желатин не гідролізують, нітрати не відновлюють. Ріст бактерій стимулює ряд амінокислот. Бактерії належать до суворих аеробів. Оптимальна температура розвитку - 20...29°С, максимальна - 35°С. Гинуть за 50°С. Мають слабку біохімічну активність.