бактерії

Бактерії характеризуються тим, що їхнє тіло складається з однієї клітини з протоплазмовим вмістом. У молодих клітин протоплазма однорідна, а у більш дорослих з'являються вакуолі. Бактерії не мають добре сформованого ядра і їхня ядерна речовина знаходиться у дифузному стані. За формою бактерії різноманітні: кулясті, паличкоподібні, звиті, а також ниткоподібні й розгалужені. Розмножуються бактерії простим діленням. Всі бактерії — збудники хвороб рослин — належать до паличкоподібних (у більшості неспороносних) форм. Вони бувають поодинокі, з'єднані попарно або в ланцюжки. Деякі бактерії мають полярне або перитрихіальне розміщення джгутиків (рис.). Важливе значення для діагностики бактерій має їх зафарбування за Грамом: грампозитивні зафарбовуються в темно-енній, а грамнегативні — у фіолетово-червоний колір. Всі фітопатогенні бактерії об'єднують у 9 родів: 1. Corynebacterim — нерухомі грампозитивні;

2. Aplanobacterim — нерухомі грамнегативні;

3. Pseudomonas — грамнегативні з полярними джгутиками, на живильних середовищах утворюють незабарвлені або сірі колонії, що флуоресціюють.

4. Xanthomonas — грамнегативні з полярними джгутиками, на живильних середовищах утворюють опуклі колонії жовтого кольору з великою кількістю слизу.

5. Erwinia — грамнегативні з перитрихіальнпми джгутиками, незабарвлені форми, що не утворюють пектиназу і протопектнназу. 6. Pectobacterium — грамнегативні з перитрихіальнпми джгутиками, незабарвлені форми, що утворюють пектиназу і протопектнназу.

7. Chromobacterim — грамнегативні з перитрихіальнпми джгутиками, забарвлені форми.

8. Bacillus — грампозитивні з перитрихіальнпми джгутиками, утворюють спори, але при спороутворенні не здуваються або здуваються слабо.

9. Clostridium. — грампозитивні з перитрихіальнпми джгутиками, при спороутворенні здуваються.

Для визначення виду бактерій недостатньо знати тільки їхні морфологічні ознаки. Важливе значення мають також культуральні й фізіологічні ознаки: особливості росту на живильних середовищах, форма колоній, відношення до молекулярного кисню, різних джерел азоту і вуглецю, розрідження желатину і деякі інші. Часто всі ці ознаки доповнюють серологічними дослідженнями (застосування імунологічних сироваток).

Для остаточного визначення бактеріального збудника хвороби треба провести штучне зараження рос-лпни-жпвптеля і виявити ті самі симптоми захворювання. Виявляють також ареал бактерій та їхню специфічність до ураження певних видів рослин.

Рак бактеріальний

Збудником хвороби є ооміцетний гриб Phytophthora infestans dBy, порядку Perosporaceae, родини Pythiaceae. Грибниця його несептована і поширюється на міжклітинниках тканинах, утворюючи бічні кулясті вирости (гаусторії), за допомогою яких проникає в порожнину клітин, де і живиться. На уражених органах рослин являє собою нестатеве спороношення гриба (зооспо-рангієносці із зооспорангіями), що стирчить із продихів. Зооспорангієносці слаборозгалужені, мають по 1-4 основні й кілька бічних гілок з потовщенням у місцях утворення зооспорангГїв.

 

Кореневий рак

Дуже поширене захворювання багатьох плодових культур. Особливо часто проявляється на саджанцях у розсадниках.Захворювання викликають бактерії Agrobacterium tumefaciens (Smith. et Townsend) Conn (Pseudomonas tumefaciens Dugger). Вони паличкоподібні, 1,5-3,0 x 0,6-1,0 мкм, рухомі, мають 1-3 перитрихіальних джгутики, грамнегативні, неспороносні, уражують не тільки плодові культури, а й виноград, вербу, буряк, моркву, томат, соняшник, хризантеми та ін.

 

Опік плодових дерев

Збудником опіку плодових дерев є бактерії Erwinia amylovora Winsl. et al. Оптимальна температура їх розвитку — 30°С, при 45- 50°С вони гинуть. Інкубаційний період триває 3-4 дні на сприйнятливих до хвороби сортах і 6-10 днів на більш стійких.За даними зарубіжних дослідників, E.amylovora уражує велику кількість рослин: айву, іргу, глід, троянди, сливу, смородину, малину та ін.Джерелом інфекції є уражені дерева. Бактерії поширюються з краплинами дощу, які змивають слиз.

 

Бактеріальний рак кори

Джерелом інфекції є уражені дерева, від яких за допомогою крапель дощу і комах поширюються бактерії.Шкідливість захворювання велика. Ураження скелетних гілок призводить до різкого зниження врожаю плодів і відмирання насаджень у фазі плодоношення, випадки повного випадання дерев на великих площах.

 

плямистість бактеріальна листків соняшника

На великих листках соняшника утворюються численні дрібні некротични плями, які швидко збільшуються у розмірі і оточуються хлоротичною облямівкою. У сиру погоду поверх некротичних плям утворюються дрібні білі цяточки, які являють собою слизові маси, що містять купу бактерій. Під час зливи цей слиз розбризкується на сусідні листки або суміжні ділянки того самого листка, завдяки чому хвороба швидко прогресує. По мірі розвитку бактерії розм`якшують (мацеруюють) тканини листа, завдяки чому на місці великих некрозів утворюються дірки. Розвитку хвороби сприяють рясні дощі.

 

Опік бактеріальний плодових

Бактеріальний о́пік плодових, збудником якого є Erwinia amylovora, надзвичайно шкодочинна хвороба плодових культур. Erwinia amylovora — грам-негативна паличкоподібна бактерія родини Enterobacteriaceae, облігатний паразит рослин та небезпечний фітопатоген. Збудник уражує близько 170 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини Rosaceae. Найчутливішими плодовим культурами до опіку є: груша, яблуня, айва, слива, абрикос, вишня, персик. Декоративні та дикорослі: глід, піроканта, горобина, китайська айва, спірея, троянда. Існує виражена сортова різниця в чутливості до захворювання.

 

Бактеріоз жовтий пшениці

Економічні втрати від нього в найсприятливіші для його розвитку роки сягають близько 50% урожаю. Джерелом інфекції є гали пшеничної нематоди, які можуть зберігатися в насіннєвому матеріалі або в грунті. Збудник поширюється лише за допомогою переносника - пшеничної нематоди (Anguina tritici). Бактерії уражують стебла, листки та колоски. На листках і стеблах спостерігають білясті або жовті смуги, листки скручуються, слизнуть. Стебла й колоски перегинаються, потовщуються, зерно стає плюсклим і вкривається темними плямами.

 

Бактеріоз качанів кукурудзи

Збудником хвороби є бактерія Bacillum mesentericus pv. vulgatus Fliigge, яка передається від хворої рослини до здорової хлібним клопиком Trygonotylus ruficornis, в організмі якого вони живуть. При пошкодженні клопом насінної оболонки відбувається зараження зернівок. Шкідливість бактеріозу виявляється у погіршенні лежкості качанів і швидкому пліснявінні їх, а також у зниженні насіннєвих якостей уражених зернівок — вони недорозвинені, мають меншу масу зернин і схожість.

 

Гниль мокра часнику

Дуже поширене захворювання цибулі першого року вирощування, особливо під час зберігання і на насінниках у полі. Первинне зараження відбувається ще в полі. Частіше уражується цибуля-ріпка, може уражуватись і часник. Навколо стеблового кінця ураженої цибулини утворюється велика, світла або трохи рожевувата пляма. Тканина на її місці розм'якшується й набуває вигляду ніби насиченої води. У таких цибулин перший зовнішній шар соковитих лусок здоровий, а наступні два набувають жовто-бурого забарвлення.

 

Рак звичайний яблуні

В останні роки в Україні спостерігається ураження штамбів і скелетних гілок яблуні та груші, яке прийнято називати бактеріальним раком, або бактеріальною гниллю кори.Дослідженнями К.І.Бельтюкової, Л.П.Пастушенко і Л.В.Оскерко встановлено два типи прояву захворювання.

 
Підписатися на RSS - бактерії