Борошниста роса

Збудником борошнистої роси персика є сумчастий гриб Sphaerotheca pannosa Lev. f. persicae Woronich., інших кісточкових—    Podosphaera tridactyla dBy. Ці гриби належать до порядку Erysiphales й різняться тим, що у першого клейстотеції мають прості підвіски, а в другого — дихотомічно розгалужені. У кожному клейстотеції утворюється одна сумка з трьома сумкоспорами.У Sph.pannosa f. persicae клейстотеції кулясті, при дозріванні забарвлені у коричневий колір, 70 х 127 мкм діаметром.

Хвороба проявляється на всіх кісточкових плодових культурах переважно на листках і пагонах, а наприклад на персику і на його плодах у вигляді білого повстяного нальоту, на якому;. пізніше з'являються чорні крапки - клейстотеції грибів. Уражені пагони зупиняються в рості, вЗбудником хвороби на персику є гриб культурах - Podosphaerra tridactyla dBy, які належать до класу Ascomycetes, порядку Erysiphales.Джерело інфекції на персику - уражені пагони, в яких зимує грибниця, на інших кісточкових культурах - клейстотеції, які зберігаються на обпалих уражених листках.

БОРОШНИСТА роса та несправжня борошниста роса, або пероноспороз, — це грибкові захворювання гарбузових. До цієї родини належать гарбузи, кабачки, патисони. На жаль, найбільше вражаються цими хворобами огірки. А з’явилися «роси» майже одночасно — ще наприкінці дев’ятнадцятого століття. Ознаки цих хвороб дуже схожі. А от збудники — грибки — різні, і розпізнати їх можна лише під мікроскопом. Якщо причини виникнення захворювання відмінні, то й для боротьби потрібно застосовувати різні засоби. А для цього необхідно знати ознаки недуги, тобто «поставити діагноз», як кажуть медики.

До даної групи хвороб відносять окремі захворювання таких культур як гороху, сої, люпину, квасолі, вики борошнистою росою. Грибниця збудника Erysiphe communis Grev. поверхнева, прикріплюється до тканини рослин апресоріями, а всередину клітини проникають гаусторії. На грибниці зявляються нерозгалуджені, трохи видовжені конідієносці, на верхівках яких утворюються одноклітинні безбарвні еліптичні конідії, 28-44*17-18 мкм. Вони легко розносятсь вітром, дощем, комахами.Захворювання викликає зменшення вмісту хлорофілу в листі на 25-30%, каротиноїдів - 20-25%, амінокислот - у 1,5-1,7 раза.

Борошниста роса поширена на листках і стеблах злаків, бобових, складноцвітих і на рослинах із інших родин; вона має вигляд білого борошнистого нальоту. Останній складається з багатоклітинного міцелію, який стелеться на поверхні, даючи від себе присоски, що заглиблюються в клітини епідермісу. В протилежний бік, у повітря, спрямовуються гіфи, від яких відшнуровуються численні конідіаспори, що надають борошнистого вигляду поверхні листків. Конідії розносяться вітром і проростають на нових листках.