Борошниста роса

Часто виявляють на сливі, черешні, вишні, абрикосі й особливо на персику. Сильно проявляється, коли відразу після опадів починається посушлива, жарка погода.Уражуються пагони, листя, а в персика і плоди. На них спочатку утворюється білуватий повстяний наліт. Пізніше на ньому з'являються чорні крапки-клейстотеції, що надають йому темно-сірого забарвлення. На персиках клейстотеції утворюються рідше, тому наліт завжди світліший.Збудником борошнистої роси персика є сумчастий гриб Sphaerotheca pannosa Lev. f. persicae Woronich., інших кісточкових—    Podosphaera tridactyla dBy.

Збудником хвороби є гриб , який належить до класу Ascomycetes, порядку Erysiphales. Крім яблуні, він іноді уражує грушу.

Шкідливість борошнистої роси полягає в тому , що уражені листки недорозвинуті , швидко опадають , а пагони відстають у рості , їхні верхівки часто засихають , суттєво знижується зимостійкість дерев ; уражені суцвіття плодів не утворюються , а сформовані зав'язі швидко осипаються. Недобір врожаю яблук може сягати 30-50% і більше.

проявляється спочатку з верхньої, а пізніше з нижнього боку листків, а також на стеблах у вигляді борошнистого нальоту, на якому формуються чорні клейстотеции. Уражені листя передчасно відмирають і опадають. Борошниста роса може знижувати урожай сіна на 10 - 15%, особливо найціннішою його частини-листя.

Борошни́ста роса́ — хвороба рослин, спричинювана паразитними грибами родини борошнисторосяних (Erysiphaceae). Збудником хвороби є гриб , який належить до класу Ascomycetes, порядку Erysiphales. Конідієносці прості, конідії еліпсоподібні, одноклітинні, безбарвні, розміром 24-26х12-18 мкм, зібрані в ланцюжки. Під час вегетації збудник поширюється конідіями. Клейстотеції коричневі, кулясті, діаметром 80-100 мкм, із світло-коричневими тоненькими нерозгалуженими придатками. У кожному клейстотеції утворюється по одній яйцеподібній сумці розміром 75-110х55-62 мкм.

Хвороба проявляється на фабричних посівах і на насінниках. У фабричних буряків найчастіше уражуються центральні листки розетки. Уражені листки скручуються краями донизу, потовщуються, стають крихкими навіть у спекотну погоду, всихають або загнивають. З нижнього боку листкової пластинки формується сіро-фіолетовий наліт - конідіальне спороношення гриба. У висадків на початку вегетації уражуються молоденькі листочки центральної розетки або периферійних бруньок, потім верхівки квітконосних пагонів, молоді листки, оцвітина, клубочки насіння, іноді весь квітконосний пагін.

широко розповсюджена і дуже небезпечна хвороба винограду. Збудник її завезений в Європу із Північної Америки в середині ХІХ століття з посадковим матеріалом. Вперше виявлена хвороба у 1845 році в Англії, а через 2 роки — у Франції. В ті ж роки оїдіум виявлений на виноградниках Іспанії, Італії, Швейцарії, Німеччини.