Хвороба поширена скрізь, особливо в садах півдня України. Проявляється, як правило, після цвітіння садів. Уражуються листки яблуні, рідше груші та айви. На них утворюються буруваті плями, тому хворобу ще називають бурою плямистістю листків. Інколи реєструють ураження плодів яблуні у вигляді невеликих, бурих, дещо вдавлених, сухих плям діаметром 5-8 мм.Збудниками хвороби є незавершені гриби порядку Sphae¬ ropsidales роду Phyllosticta, які зумовлюють утворення типових плям, характерних для певного виду грибів.На яблуні частіше зустрічаються листки, уражені двома грибами: Phyllosticta briardi Sacc. і Ph. mali Pr. et Del. Перший утворює світло-жовті, округлі або дещо кулясті плями без обідка, розміром до 5 мм у діаметрі, другий — маленькі, спочатку буруваті, а згодом сірі, з темно-коричневим обідком.На груші, рідше на яблуні збудником хвороби є гриб Ph. pirina Sacc. Він утворює бурі, округлі або неправильної форми плями, які часто змиваються. Айву уражує Ph. cydoniae Sacc., який утворює коричневі округлі або неправильної форми плями.У всіх випадках при філостиктозі на плямах з’являються чорні пікніди з безбарвними одноклітинними пікноспорами.

Уражують:

Поширення:

Поширюються гриби у вологу погоду пікноспорами, які виходять назовні у вигляді слизуватої звивистої стрічечки. Зимують гриби на опалих листках у пікнідіальній стадії. Інколи до осені в місцях уражень закладають перитеції з утворенням сумок із сумкоспорами, тоді їх відносять до роду Mycosphaerella порядку Dothideales.

Поріг шкодочинності:

Шкідливість хвороби полягає у передчасному засиханні листків, що призводить до ослаблення рослин і зниження їхньої  продуктивності.

Заходи захисту:

старанно збирають та знищують восени або навесні опале листя. Обприскування дерев на початку розпускання бруньок і після цвітіння.