Гниль фузаріозна хмелю
Збудником фузаріозу є незавершений гриб Fusarium humuli Komarova порядку Hyphomycetales. На картопляному агарі він утворює колонії з яскраво-рожевим або малиновим центром і блідо-рожевими краями. Грибниця слабка, непухнаста, конідіальне спороношення у формі спородохій. Конідії серпоподібні, 22,4-46,4 х 3,2-7,0 мкм, з 2-5 перетинками. Хламідоспори утворюються у невеликій кількості. Розвивається гриб при температурі від 0,9 до 21°С (оптимум 14-15Х). При 21°С і вище його ріст та розвиток гальмуються, відбувається посилене утворення склероціїв. Джерелом інфекції є уражений садівний матеріал й заражений грунт. Вирощені у шкілці саджанці мають більшу приживлюваність і менше хворіють на фузаріоз. Саджанці, які розвиваються з пагонів, а також з коренів у природних умовах, уражуються значно рідше. Інтенсивна хвороба розвивається на важких запливаючих грунтах. Шкідливість її полягає у зр'уцженні насаджень хмелю, що позначається на валовому зборі врожаю.
Проявляється на матках, підземних частинках стебел, менше на бічних кореневищах сухими, бурими, вдавленими плямами і наявністю в уражених тканинах дрібних, довгастих (до 100 мкм) склероціїв. Спочатку вони блідо-рожеві, а потім поступово темнішають.
Типове ураження: на поперечному зрізі стебла — слабке побуріння, а на поздовжньому — несправжнє посиніння, зумовлене чергуванням дрібних світлих ділянок тканини з розміщеними в ній темними склероціями. Такі прояви хвороби спостерігаються рідко, оскільки за фузаріозом на уражених органах рослин розвиваються сапрофітні мікроорганізми, які зумовлюють суцільне побуріння тканин. Внаслідок ураження судинної системи спостерігаються втрата тургору та в'янення листків.
Стійкі до фузаріозу сорти.
