Кокомікоз вишні
Часто в кінці липня з дерев вишні осипаються всі листки. Нижній бік цих листків вкритий білими плямами з рожевими «подушечками» — це дуже небезпечне грибне захворювання — кокомікоз. Уражує переважно черешню й вишню, але може уражувати сливу, абрикос, аличу, мигдаль і терен.
В умовах Східного Лісостепу України шкодочинність кокомікозу вишні та черешні полягає в передчасному опаданні листя. У роки епіфітотій листя починало опадати з другої-третьої декади липня, що на 10-12 тижнів раніше природного опадання. Найбільш інтенсивно уражене листя обсипалося на сприйнятливих сортах вишні Любська, Гріот остгеймський і черешні Присадибна, які при поширеності 65,4 – 100,0% та розвитку хвороби 30,2-57,6% наприкінці серпня втрачали 30,2-62,7% хворого листя. У зимовий період після епіфітотії кокомікозу на уражених деревах цих сортів в середньому гинуло від 11,7 до 38,7% бруньок, вимерзало до 21,2% однорічних пагонів і до 12,4% дворічних гілок. Загибель рослин у насадженнях вишні 11-річного віку сорту Любська сягала 48,6%, інших сортів - 23,5%, серед яких найбільше постраждав сорт Гріот остгеймський.
Ранній листопад негативно впливав і на розвиток однорічних саджанців, що виявилося у зменшенні діаметра штамба на 17,4% та висоти рослин на 21,4%. Це позначилося на якості товарних саджанців, унаслідок чого втрати продукції розсадника склали 42 %, вихід саджанців першого сорту зменшився у 3,2 раза, а другого збільшився в 1,8 раза.
Результати біохімічних аналізів вмісту хлорофілу у здоровому й ураженому листі та визначення його водоутримуючої здатності дали можливість розкрити механізм шкодочинної дії патогена. Визначення вмісту хлорофілу показало, що при ураженні листя вишні й черешні з інтенсивністю 1 бал затримка утворення хлорофілу становила в середньому 12,0%, зі ступенем ураження 2 бали - від 25,7 до 35,1%. Вміст хлорофілу у листі з ураженням 3 і 4 бали складав відповідно 45,6% і 19,5%. У сприйнятливих до кокомікозу сортів затримка утворення хлорофілу відбувалася більш динамічно, ніж у стійких сортів.
Іншим важливим аспектом впливу патогена на рослину є порушення водоутримуючої здатності листя. Зниження вмісту води в ураженому листі на різних за стійкістю до хвороби сортах вишні та черешні відбувалося за аналогією втрати хлорофілу. Листя із ступенем ураження 1 бал втрачає до 30 % води. Інтенсивне випаровування вологи у природних умовах призводить до розкриття продихів і швидкого проникнення патогена в тканини листя. При взаємодії гриба-паразита та рослини-хазяїна в цитоплазмі клітин утворюються і нагромаджуються темнозабарвлені продукти окислення фенолів. Ріст рослини припиняється, і листя опадає не в результаті "дозрівання" деревини, а через розкладання речовин у ньому.
На листках хвороба виявляється у вигляді дрібних червонуватих плям, які поступово збільшуються і зливаються. З нижнього боку листка (іноді й з верхнього) плями вкриваються білими або злегка рожевими «подушечками», в яких утворюються спори гриба. При сильному зараженні в середині літа з дерев осипаються всі листки.
Восени треба перекопати грунт під деревами, щоб закопати хворе листя. Дерева слід обприскувати відразу після закінчення цвітіння, через 10 і 20 днів після цвітіння, після збирання врожаю і ще раз через 14 днів після цього.
Перелік стійких сортів
вишня
- Ранній десерт - стійкість 9 балів
- Відродження - стійкість висока
- Ксенія - стійкість висока
- Солідарність - стійкість висока
- Всі сорти