Ризоктоніоз картоплі
Збудником хвороби є гриб Rhizoctonia solani Kuehn — стерильна стадія; Thanatephorus cucumeris (Frank.) Donk (син. Hypochnus solani Prill et Dol) — базидіальна стадія. Дослідженнями встановлено, що вид R. solani представлений расами, які за патогенністю, культуральними властивостями і морфологічними ознаками суттєво відрізняються один від одного. Раси відрізняються швидкістю росту в культурі, товщиною гіф, забарвленням поживного середовища, характером росту тощо. Збудник хвороби може заражати паростки картоплі під час зберігання при проростанні склероціїв, але в більшості випадків бульби заражаються в період від садіння до появи сходів. І чим цей період триваліший, тим більшої шкоди завдає ризоктоніоз Використання для садіння насіннєвих бульб, заражених склероціями гриба, призводить до затримки появи сходів, а нерівномірна й пізня поява сходів — до відставання росту й розвитку рослин. Під час зберігання на бульбах, уражених ризоктоніозом, інколи розвивається гниль, в результаті чого вони можуть повністю згнити. Зниження врожаю картоплі від ризоктоніозу варіює за роками і сортами, досягаючи 40% і більше, а за зниження якості можливі й подальші втрати, які досягають 60%. Сортів, які характеризуються високою стійкістю проти ризоктоніозу, поки що немає. Це обумовлено широкою спеціалізацією збудника, здатного уражувати рослини із різних родин. Одним із перспективних напрямків селекції картоплі на стійкість проти ризоктоніозу є цілеспрямоване виведення сортів, які менше уражуються в польових умовах за рахунок доброї здатності до регенерації і швидкого росту коренів. Слід зазначити, що всі ранньостиглі сорти уражуються хворобою сильніше, ніж пізньостиглі.
На поверхні бульб утворюються тверді чорні блискучі випуклі коростинки (склероції) неправильної форми різної величини (1-5 мм), які за зовнішнім виглядом нагадують невеличкі шматочки чорнозему, що прилипли до її поверхні, у зв'язку з чим хвороба дістала назву "чорна парша". Склероції нещільно з'єднанні з поверхнею бульби, вони легко зшкрібаються без пошкодження перидерми бульби, але не відмиваються водою. На бульбах при ураженні сочевичок хвороба проявляється у вигляді чорних, чітко обмежених плям, в центрі яких виявляються невеличкі отвори, що затягнуті тонесенькою кіркою. Уражена тканина під плямою висихає, утворюючи глибокі пустоти.
На паростках утворюються добре помітні, трохи вдавлені бурі плями та виразки, мокрі або сухі, діаметром до 1 см і більше. Інколи замість них з'являється буровата штрихуватість.
На столонах хвороба проявляється у вигляді бурих або темно-бурих виразок різної величини і глибини. Частіше уражуються кінчики столонів, які повністю згнивають.
На коренях ризоктоніоз проявляється спочатку у вигляді коричневої штрихуватої плямистості. З розвитком хвороби плями зливаються, тканина коренів загниває і вони передчасно відмирають.
На стеблах хвороба проявляється на нижній частині, починаючи від поверхні грунту, де з'являються розпливчасті світло-бурі поверхневі плями, які з розвитком хвороби зливаються і покриваються у вологу погоду брудно-білим повстяним нальотом, що легко знімається у вигляді плівки. Такий прояв хвороби на стеблах дістав назву "біла ніжка".
Велике значення для розвитку хвороби має вологість грунту. Дослідженнями встановлено залежність між ураженням картоплі ризоктоніозом і погодними умовами в липні-серпні. Часті дощі, помірна температура повітря, відсутність вітрів сприяють інтенсивному розвитку хвороби. Міцелій патогена, який розвивається в грунті на уражених підземних органах картоплі, може пронизувати грунт на значній площі і формувати на її поверхні базидіальне спороношення. Інтенсивний розвиток білої ніжки відбувається при вологості повітря 86-96%.
Заходи щодо захисту проти ризоктоніозу починаються вже в період підготовки бульб до зберігання і продовжуються перед висадкою їх у полі або безпосередньо під час садіння. Бульби насіннєвої картоплі рекомендовано перед висадкою обробляти препаратами Максим ® (витрата 0,75 л/т) або Селест ® Топ (0,5–0,7 л/т). Насіннєвий матеріал можна протруювати і перед закладкою на зберігання (Максим ®), що дозволяє істотно знизити зараженість бульб уже в період зберігання.Безумовно, для зберігання продовольчої картоплі ці протруйники використовувати не можна.Однією з новітніх технологій у захисті картоплі є можливість обробки ґрунту фунгіцидом Юніформ ® (у нормі 1,5 л/га при витраті робочої рідини 100–180 л/га).
