Сажка стеблова пшениці

sajka_steblova_pshenici
Уражують рослини: 
закритого і відкритого грунту
Збудники хвороб: 
Основна хвороба: 

Сажки — поширені й шкідливі захворювання на всіх квіткових рослинах, у тому числі й на злакових культурах Характерним для неї є утворення на стеблах, листках і піхвах рослин довгастих, трохи випуклих смуг. Спочатку вони світлі, з часом темнішають і набувають свинцевого забарвлення. Смуги бувають довжиною від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Коли підсихає епідерміс рослин, вони тріскаються, й оголюється темна маса спор. Уражені рослини відстають у рості, а замість колосків у них утворюється скручена маса хворої тканини. Шкідливість стеблової сажки полягає в тому, що стримується ріст рослин, листків утворюється менше і вони меншого розміру. Вважають, що процент ураження рослин майже дорівнює проценту недобору урожаю зерна.

Ознаки хвороби: 

Стебла і листки уражених рослин скручуються, утворюючи спіралі та петлі. Інфіковані рослини відстають у рості і, як правило, не формують колос, а якщо він і утворюється, то недорозвинутий, здеформований, пустозерний. У польових умовах стеблова сажка в посівах пшениці проявляється в більшості випадків у вигляді окремих вогнищ.
Джерелом інфекції є заспорене насіння і грунт (не більше одного року). Теліоспори в спорокупкаках проростають лише після місячного спокою. Більшість проростків пшениці уражуються до появи першого листка при достатній вологості і температурі

Уражують: 
Хвороба проявляється на стеблах, піхвах листків і колосових лусках у вигляді продовгуватих, випуклих смуг, під епідермісом яких формуються спровмістилища патогена. Спочатку плями світлі, потім темніють і набувають свинцево-сірого кольору. Довжина смуг від 3–4 мм до декількох сантиметрів, інколи їх довжина досягає 2/3 довжини листка чи піхви. При підсиханні смуг тканина розтріскується, і з тріщин висипається чорна спорова маса.
Розвиток: 

Xвopoбa проявляєтьcя нa cтeблі, лиcті i пixвax y виглядi дoвгacтиx oпyклиx cмyг зaвдoвжки дo кiлькox caнтимeтpiв. 3 чacoм цi cмyги нaбyвaють cвинцeвo-cиньoгo кольору. B мicцяx ypaжeнь eпiдepмic poзтpicкyєтьcя i нaзoвнi виcтyпaє тeмнa мaca cпop, щo лeгкo розпорошуються.

Поширення: 
Хвороба поширена осередками в АР Крим і південних областях.Може викликати значний недобір урожаю в умовах зрошення культури. Хвороба зареєстрована у Криму.
 
Проміжні господарі: 
Збудником хвороби є базидіальний гриб Urocystis agropyri (Preus) Schröt (порядок Ustilaginales). Польова популяція гриба складається із декількох спеціалізованих форм. Збудник стеблової сажки пшениці належить до групи сажкових грибів, які інфікують рослину у фазі проростка. Проростки уражуються перед появою їх на поверхні грунту від теліоспор, які знаходилися в спорокупках у грунті або на поверхні насіння (заспорене насіння).
Заходи захисту: 

Посів стiйкиx copтiв пшeницi тa житa пpoти cтeблoвої caжки нeмaє.
Beликe знaчeння в знижeннi ypaжeння pocлин мaє виciв нaciння y гpyнт з вoлoгicтю нe нижчe 60-70%, зaпoбiгaння пoвтopниx пociвiв, пpoтpyювaння пociвнoгo мaтepiaлy.

Перелік стійких сортів

Рекомендовані препарати