Фузаріоз може викликати кореневу гниль, у дорослих рослин — пожовтіння і в'янення листя, внаслідок чого вони засихають. На зрізі стебел і біля кореневої шийки помітне побуріння судинних пучків. Захворювання, як правило, проявляється вогнищами. Збудниками є гриби роду Fusarium Link.: F.oxysporum Schlecht., F.culmorum Sacc. та ін. Джерело інфекції — заражене насіння і уражені рештки рослин. Стійких до фузаріозу сортів гороху немає.Сильний розвиток фузаріозу відбувається в періоди з високою температурою, низькою відносною вологістю повітря та невеликою кількістю вологи. В окремі роки, особливо з підвищеною вологістю в другій половині вегетації гороху, фузаріоз може уражувати також боби та насіння в них і проявляється у вигляді білого або рожевуватого нальоту міцелію гриба на уражених органах.

Ознаки хвороби:

У молодих рослин характерною ознакою кореневої гнилі є пожовтіння спочатку нижніх листків, що доволі швидко розповсюджується на листя верхнього ярусу. При цьому підсім'ядольне коліно буріє, потім бурі плями з'являються на прикореневій частині стебла або головному корені. З часом уражені ділянки набувають темно-коричневого кольору, і на них утворюються виразки різної глибини. Підземна частина стебла і корені хворих рослин втрачають тургор, темніють і загнивають.

Поширення:

Інтенсивний розвиток хвороби спостерігається у районах з достатньою вологістю.Захворювання широко розповсюджене у всіх районах вирощування гороху і проявляється у вигляді кореневої гнилі і трахеомікозного в'янення рослин, що можуть спостерігатися на рослинах як окремо, так і одночасно