Опис та характеристика рослини адонiс весняний

Декоративні якості горицвіту були гідно оцінені лише в кінці XVII століття, і з тих пір він став популярною декоративною рослиною садів і парків. Народні назви: горицвіт, горицвіт весняний, желтоцвет, заячий мак, заяча трава, мохнатік, чорногорка, стародубка ... У народі його називають горицвітом і "вуглинками у вогні" з-за великих яскравих квітів від золотисто-жовтого до інтенсивно червоного забарвлення. Адоніс названий на ім'я міфічного грецького юнака Адоніса, з крові якого виросла квітка. За іншою версією, назва походить від фінікійського бога сонця Адона, воскресає щовесни.

Давньогрецький мiф розповiдає, що красуня Мирра, перетворена богами в дерево, народила небаченої краси юнака - Адонiса. Афродiта дуже любила юнака i вiддала його на виховання володарцi пiдземного царства Персефонi. Персефона прив'язалась до Адонiса i нiзащо не хотiла повернути його назад Афродiтi. Суперечку богинь змушений був вирiшувати сам Зевс, який прийняв компромiсне рiшення: Адонiс мав бути третину року  у Персефони, третину - в Афродiти i третину проводив за власним бажанням. Одного разу Адонiс вибрався на полювання. Собаки натрапили на слiд дикого кабана. Хлопець радiв з цього i не передчував лиха. Він уже приготувався вбити списом кабана, коли той кинувся i своїми гострими iклами смертельно поранив юнака. Довiдавшись про смерть Адоніса Афродiта пiшла в гори шукати його тiло. За її велінням краплини кровi Адоніса проросли чудовими квiтами, якi i назвали на честь юнака - адонiс весняний.

Є й інша версія. У затiнку дуба вiдпочивав юнак з луком i стрiлами. В цей час там проходила Афродiта, богиня кохання. Поглянула вона на юнака i закохалася: не бачила такого красеня навiть серед богiв-олiмпiйцiв. Юнака звали Адонiсом, вiн був сином кiпрського царя. З того часу Афродiта, богиня кохання, дочка Зевса, не розлучалась з Адонiсом. Цiлими днями вони бродили квiтучими долинами й горами, полювали на зайцiв, серн i вепрiв. Афродiта просила Адонiса берегти себе i не полювати на злих ведмедiв i вепрiв.Одного разу, коли поблизу не було Афродiти, Адонiс iз списом у руках кинувся на розлюченого вепра. Сталося лихо: поранений вепр великими iклами смертельно вразив Адоніса. Гiрко плакала Афродiта над тiлом коханого юнака i в пам'ять про нього iз кровi Адонiса виросла чудова квiтка, яка розпускається щовесни. Так збереглася пам'ять про прекрасного юнака Адоніса.Бачачи горе богинi, володар печального царства тiнi Аїд став вiдпускати Адонiса на землю, де вiн пiвроку проводив з Афродiтою, а потiм повертався у мертве царство Аїда. Адонiс приходив на землю з першими променями сонця, природа оживала, i розпускалася золотисто-жовта квiтка, названа на честь юнака адонiсом.

для виготовлення лікарських препаратів (для лікування серцевих хвороб), та в народній медицині, а також як декоративна рослина.

Трава горицвiту мiстить глiкозиди, основними з яких є адонiтоксин, цимарин, адонiтоксол, вернадигiн; флавоноїди, фітостерини.За характером дiї препарати горицвiту належить до групи кардiотонiчних (серцевих глiкозидiв).  Для виготовлення ліків застосовується трава горицвіту весняного (Herba Adonidis vernalis). Горицвіт весняний регулює серцеву діяльність, заспокоює центральну нервову систему, надає сприятливу дію при задишці, незначному посиленні частоти серцевих скорочень, збільшення печінки та набряках, тому що має сечогінну дію. Препарати горицвіту протипоказані при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, гастритах, ентероколітах і стенокардії. Лікування проводять тільки за рекомендацією і під наглядом лікаря.

з ранньої весни до половини травня.

Адоніс весняний розмножується висівом насіння або посадкою кореневищ. Посів адоніса належить проводити в розсадниках в червні липні свіжозібраним насінням з таким розрахунком, щоб до зими сходи мали хоч би один лист.
В розсаднику сіянці розвиваються повільно і висаджуються в грунт тільки на 3-4 рік життя.

Посадку адоніса кореневищами проводять таким чином: розрізають кореневища вповздовж на дві-три частини і висаджують їх у вересні або ранньою весною поодинці в лунки на глибину 20-22 см, з відстанню в рядах 30см.