Опис та характеристика рослини Актинідія пурпурова х актинідія гостра

З ягід роблять варення, джем, компот. Їх їдять у свіжому вигляді або додають в якості начинки при приготуванні різних цукерок. В'ялені ягоди застосовуються як родзинки. З актинідії можна також приготувати дуже смачне вино, в якому міститься велика кількість аскорбінової кислоти.

У зрілому плоді актинідії містяться клітковина, крохмаль, каротин, цукри, пектинові речовини, вітаміни, мінеральні солі, фенолкарбонові і органічні кислоти, азотовмісні сполуки, сапоніни, алкалоїди та інші речовини, необхідні людському організму. За кількістю вітаміну С плоди актинідії перевершують апельсини, лимони і навіть чорну смородину. Крім аскорбінової кислоти ягоди актинідії містять вітаміни Р і А, насіння плодів багаті на жирні олії.

Плоди рослини радять вживати в їжу при анемії, хворобах травлення та легеневих захворюваннях аж до туберкульозу, а також при цинзі, ревматизмі, люмбаго, авітамінозі, коліті, гонореї і навіть карієсі.

Лікувальні властивості мають і інші частини рослини. Наприклад, кора містить дубильні речовини і серцеві глікозиди, завдяки чому має відхаркувальну, заспокійливу, кровоспинну і загальнозміцнюючу дію.

При відрижці, печії та інших розладах травлення актинідія незамінна, вона також сприяє швидшому переварюванню м'яса і має м'яку послаблюючу дію.

Розмножується актинідія досить просто, і вам легко вдасться виростити як чоловічі, так і жіночі екземпляри, оскільки стать у цього роду передається у спадок, як і ознаки сорту. Це стосується тільки вегетативного розмноження, оскільки при насіннєвому способі дізнатися, якої статі сіянець, неможливо, та й сортові ознаки за генеративного розмноження дуже часто не передаються. Зате актинідії, що виросли з насіння, значно витриваліші. Плодоношення актинідій, отриманих при вегетативному розмноженні, починається на 3-4 рік, а рослини, що виросли з насіння, дають перші плоди іноді тільки на сьомий рік, тому перед тим, як розмножити актинідію, подумайте, який із способів вам більше підійде.
Розмноження актинідії живцями.
Найшвидшим способом розмноження, який дає велику кількість саджанців, є живцювання актинідії, а саме розмноження актинідії зеленими живцями. Проводять живцювання в червні, під час швидкого росту плодів і одеревіння пагонів, які із зелених стають бурими. Намітьте кілька сильних однорічних гілок завдовжки в півметра або метр і зріжте їх у першій половині дня. Кінці пагонів відразу опустіть у посудину з водою, щоб гілки не прив'яли, а самі пагони розділіть на відрізки по 10-15 см таким чином, щоб у кожного живця було по три бруньки і два міжвузля. Під нижньою брунькою зріз має проходити під кутом 45º, верхній прямий зріз повинен проходити на 4-5 см вище верхньої бруньки. Нижнє листя обережно прибирають разом із черешками, а верхні листки вкорочують наполовину. Потім живці висаджують у парник або теплицю на заздалегідь приготовлену і политу грядку, на якій у нейтральний або слабкокислий ґрунт внесено перегній і річковий пісок у пропорції 2:2:1 і комплексне мінеральне добриво без хлору з розрахунку 100 г на м². Живці висаджують під кутом приблизно 60º, дотримуючись відстані між екземплярами 5 см, а між рядами – удвічі більше. При заглибленні середня брунька живця повинна опинитися на рівні поверхні. Після посадки землю навколо живців ущільнюють, знову поливають і накривають грядку марлею в два шари. До вкорінення живці рясно обприскують водою від двох до п'яти разів на день просто через марлю. У похмуру погоду марлю можна знімати вранці і ввечері, а за два тижні її прибирають зовсім. Перед зимою живці вкривають опалим листям, а навесні, до розпускання бруньок, їх викопують і пересаджують на постійне місце.
Розмноження актинідії здеревілими живцями.
Здеревілі живці теж придатні для розмноження, але заготовляють їх не влітку, а пізньої осені, і зберігають до весняної посадки в ящику з піском у вертикальному положенні, зв'язаними в пучки. Температура зберігання повинна бути не вище 1-5 ºC. Можна нарізати живці зі здерев'янілих пагонів і в кінці зими, поки в рослинах не розпочався сокорух. Висаджують живці в парник або теплицю, поливаючи раз на два дні. В іншому догляд за ними такий самий, як і за зеленими живцями.

Можна вкорінювати комбіновані живці: на початку літа відокремте від актинідії зростаючий пагін поточного року з частиною (п'ятою) прилеглої до нього однорічної гілки, посадіть на грядку або в парник у відкритому ґрунті, прикрийте від прямих променів і щодня поливайте. У таких живців добре розвивається коренева система, тому вже наступної весни живець можна висаджувати на постійне місце.
Розмноження актинідії насінням.
Насіння добувають із непошкоджених стиглих плодів: ягоди розминають, поміщають у сітчастий мішечок і в ньому промивають під проточною водою, потім насіння, що залишилося в мішечку, витягають, викладають на папір і сушать у затінку. У першій декаді грудня посадковий матеріал замочують на чотири доби таким чином, щоб над насінням було близько двох сантиметрів води, яку щодня міняють на свіжу. Потім насіння актинідії поміщають у капронову панчоху й опускають в ящик із вологим піском. Ящик слід утримувати в приміщенні з температурою повітря 18-20 ºC. Щотижня панчоху з насінням виймають з піску і провітрюють кілька хвилин, потім насіння промивають під проточною водою, не виймаючи з панчохи, злегка відтискають і знову занурюють панчоху у вологий пісок. Важливо, щоб насіння не підсихало. У січні ящик із піском і з посадковим матеріалом у панчосі загортають у тканину і закопують у глибокий сніг на два місяці. Якщо снігу немає, помістіть ящик у холодильник замість одного з овочевих контейнерів. За два місяці насіння дістають із холодильника і поміщають у місце, де підтримується температура не вище 10-12 ºC, щоб насіння після стратифікації у холоді, потрапивши у відносне тепло, не впало в період спокою. Продовжуйте щотижня промивати і провітрювати панчоху з насінням, як робили це до стратифікації, і як тільки виявите, що деякі насінини наклюнулись, висівайте їх усі в контейнери із сумішшю річкового піску й дернової землі та закладайте на глибину в півсантиметра.