Опис та характеристика рослини боби кормові

боби кормові
боби кормові
боби кормові
боби кормові
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури боби кормові.
Назва на латині: 
Vicia faba L. var. major Harz.
Назва на російській мові: 
Кормовые бобы.
Назва на англійській мові: 
fodder beans.

Боби кормові (Vicia faba L. var. major Harz)  — однорічна трав'яниста рослина з родини бобових (Fabaceae); високоврожайна зернобобова культура.

Серед зернових і бобових культур кормові боби відзначаються високою врожайністю. Урожай зерна з одного гектара становить 50 ц і більше і до 500 ц зеленої маси. У зерні кормових бобів міститься 25–35% білка, а на 1 к.о. припадає близько 200 г перетравного протеїну. Білок кормових бобів містить більшість незамінних амінокислот, великий процент його фракції належить до водорозчинних. Це свідчить про те, що він добре засвоюється тваринами.

Кормові боби можна з успіхом вирощувати на зелений корм у посівах, сумісних з кукурудзою, викою та вівсом. Завдяки своїй властивості зв’язувати вільний азот з повітря за допомогою бульбочкових бактерій і залишати його в ґрунті, вони є добрим попередником для наступних культур сівозміни. Зелену масу можна з успіхом використовувати на зелене добриво.

Історія: 

Кормові боби є стародавньою сільськогосподарською культурою. Ще 2 тис. років до н. їх вирощували на півдні Європи (Древній Греції та Римі) та півночі Африки (Древній Єгипет) для харчових та кормових цілей. Кормові боби походять із Середземномор'я, тому вимогливі до вологи та тепла під час дозрівання.

Використання: 

Кормові боби - цінна кормова і продовольча культура. Зерно містить 25-35% білка, 50-55% крохмалю, 3-6% клітковини, 0,8-1,5% жиру, 2,6-4,1% золи. Це високопоживний концентрований корм. У 1 кг зерна міститься 1,29 кормових одиниць і 280 г перетравного протеїну. Зерно використовується при виготовленні комбікормів. У зерні бобів міститься велика кількість незамінних амінокислот: триптофану - 1,6%, лізину - 13,9%, аргініну - 17,2%, гістидину -7,2%, цистину - 4,8%, метіоніну -3,1 %. Характеризуються високим вмістом таких вітамінів, як каротин (провітамін А), вітамін В, аскорбінова кислота, тіамін та інших, які необхідні для нормального розвитку молодняка сільськогосподарських тварин. Кормові боби належать до біологічно цінних білкових кормів. Перетравність їхнього зерна становить 98%, а зеленої маси - 72%. Зелена маса бобів в 100 кг містить 16 к.о. Урожайність зеленої маси може досягати 500-600 ц/га. її використовують для силосування з кукурудзою, на зелений корм. Маючи високу стійкість до вилягання, кормові боби є цінним компонентом однорічних трав. На важких ґрунтах зелену масу заорюють на добриво. Можлива сівба кормових бобів як післяукісних і післяжнивних культур. Кормові боби добре ростуть, майже не пошкоджуються хворобами і шкідниками, витримують знижені температури вересня-жовтня. Врожаї післяжнивних і післяукісних культур становлять 150-180 ц/га. Післяукісні та післяжнивні посіви дуже цінні для використання на зелене добриво.

Розвиток: 

Вегетаційний період кормових бобів залежно від сорту становить 90-130 днів, у холодні роки цей період трохи продовжується.

Цвіте: 

Червень-липень.

Біологічні особливості: 

Кормові боби належать до холодостійких культур. Насіння проростає за температури 3-4°С.Сходи витримують приморозки до мінус 3-5°С і гинуть при температурі мінус 6-7°С. Від осінніх приморозків - 3-4°С припиняють вегетацію. Під час вегетації боби нормально розвиваються за 15-18°С, оптимальна температура для росту і розвитку - 20°С.У період цвітіння і зав'язування плодів кормові боби найкраще розвиваються при 15-20°С. За температури вище 30°С рослини пригнічуються.

Кормові боби - дуже вологолюбна культура, особливо в період появи сходів - цвітіння. Для проростання насіння потребує 110-120% води від своєї маси. Транспіраційний коефіцієнт - 800. Коли в ґрунті мало води, боби погано ростуть,скидають листя, урожайність різко знижується. Разом з тим, рослини майже не витримують перезволоження, застою води, тому ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод непридатні для їх вирощування. Кормові боби вимагають більше вологи, ніж горох,особливо добре ростуть, коли в травні і червні часто випадають дощі. Найбільші врожаї зерна і зеленої маси дають у вологому, досить теплому кліматі, з достатньою кількістю атмосферних опадів під час вегетації.

Кормові боби - рослина досить чутлива на довготривалу посуху. Незважаючи на те, що вони мають добре розвинуту кореневу систему, погано переносять суху і жарку погоду, рослини швидко в'януть, менше утворюють бобів з малою кількістю зерен.

Кормові боби належать до рослин довгого світлового дня. На півночі вони визрівають швидше, ніж на півдні. Вегетаційний період від 95 до 130 днів. Світлолюбна культура. Найкращі врожаї зерна і зеленої маси вони дають на родючих ґрунтах, глибоких чорноземах, темно-сірих суглинках, осушених заплавних ґрунтах і на зв'язаних глинистих ґрунтах.

Вони засвоюють з ґрунту азоту більше в два рази, фосфору в 1,5 рази в порівнянні з ячменем і озимою пшеницею, а калію - в 2,5 рази більше, ніж горох і зернові культури. Непридатні для бобів ґрунти кислі, перезволожені і з близьким стоянням ґрунтових вод на глибині 50-60 см. На таких ґрунтах пригнічується діяльність бульбочкових бактерій, коренева система відмирає, припиняється ріст рослин, що призводить до зниження врожаю. Мало придатні для культури кормових бобів і легкі піщані ґрунти.

Проростає: 
Сходи за сприятливих умов з’являються через 7–10 днів, а в холодному грунті — на 15–20-й день.
Зберігає схожість: 
Насіння кормових бобів зберігають схожість 5-6 років.
Поширення: 
Основні посівні площі зосереджені в країнах Середземномор'я: Італії, Іспанії, Франції, Єгипті, Марокко. Сіють в Китаї, Америці, Польщі, Англії. Світова площа бобів становить близько 2,4 млн. га, валовий збір 3,5 млн.т при врожайності 15,0 ц/га. В Україні боби займають близько 10 тис. га. Проте в умовах достатнього зволоження ця невилягаюча зернобобова культура може переважати за продуктивністю горох. Середня врожайність зерна становить 20 ц/га. При інтенсивній технології вирощування збирають по 40-50 ц/га. Особливо перспективні кормові боби на важких глинистих ґрунтах західних областей України.

Будова рослини

Стебло: 
Стебло пряме, високе - від 80 до 170 см, чотиригранне, слабо галузиться біля основи.
Листки: 
Листки здебільшого з прилистками, пірчасто- або пальчастоскладні, рідше прості; іноді пластинки листків мало-розвинуті або редуковані, а їхню функцію виконують листовидні черешки (філодії) або зелені стебла (кладодії).
Коренева система: 
Кормові боби мають сильно розвинуту кореневу систему, яка складається з головного стрижневого кореня і багатьох бічних корінців. Основний корінь проникає в ґрунт на глибину 1-1.5м. На коренях присутні бульбочки (бульбочкові бактерії), які допомагають засвоювати їм азот, тому в бобах багато білка.
Суцвіття: 
Китиця.
Насіння: 
Насіння крупне, плескате, видовжене. Залежно від крупності насіння всі сорти кормових бобів поділяються на три групи: дрібнонасінні (маса 1000 насінин - 300-400 г); середньо насінні (маса 1000 насінин-400-600 г); і крупнонасінні (маса 1000 насінин-600-1200 г).
Квітки: 
Квітки двостатеві, здебільшого неправильні, рідше правильні, з подвійною оцвітиною, поодинокі або в суцвіттях, частіше в китицях. Тичинок 4, 5, 10 або більше. Маточка з одного плодолистка, з верхньою одногніздою зав'яззю.
Плоди: 
Плід - біб, здебільшого багатонасінний, розкривний, має переважно 3-5 насінин, є сорти, в яких 3-8 насінин. Біб має циліндричну форму, оксамитно опушений, завдовжки від 4 до 15 см і завтовшки 1,5-2 см. Після достигання набуває чорного кольору.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Розиди
Порядок : Бобовоцвіті
Родина : бобовi
Вид : боби кормові

боби кормові - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: боби кормові
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Якість Стійк. осипання Стійк. полягання Стійк. посухи Стійк. хвороб
Білун З: 305, 330
ВППС: 1669, 1992305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук (UA)
330 - Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA)
1669 - Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA)
1992 - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA)
2000 корм скс Л, П 3,68-4,45 тон/га вбіл
Візир З, П: 305
ВППС: 1669305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук (UA)
1669 - Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA)
2005 корм сс Л, П 4,2-5,1 тон/га вбіл висока висока висока
КІУ 82 З: 345345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) 1987 корм сс Л, П сбіл
Карадаг З, П: 357357 - Кримська дослідна станція овочівництва Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1999 ун сс С, Л, П
Карсон З, П: 10501050 - Сингента Сідз Б. В. (NL) 2002 ун рс С, Л, П
Оріон З: 305305 - Інститут кормів Української академії аграрних наук (UA) 1999 корм сс Л, П вбіл
Пікантні З, ВППС: 16691669 - Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA) 2016 Л, П 3.5 тон/га 7 9 5
Пікуловицькі 1 З, ВППС: 371371 - Інститут землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук (UA) 1962 корм сс П сбіл
Прикарпатські 4 З: 332332 - Івано - Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1986 корм сс Л, П сбіл
Українські слобідські З, П: 357357 - Кримська дослідна станція овочівництва Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1999 ун сс С, Л, П
Уладівські фіолетові З: 304304 - Уладово-Люлінецька дослідно-селекційна станція Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук 1962 корм сс Л, П сбіл
Форум З, П: 10501050 - Сингента Сідз Б. В. (NL) 2002 ун рс С, Л, П
Хоростківські З: 395395 - Подільська дослідна станція Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1962 корм сс Л сбіл
Чабанські З: 345345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" (UA) 1985 корм сс Л, П сбіл
Янкель білий З, П: 10811081 - Підприємство городнього насінництва і розсади Ожарув Мазовецькі (ПНОС) 2003 ун рс С
Янтарні З: 201201 - ВИДІ зернобобових і круп'яних культур (RU) 1985 корм сс Л сбіл

Пропозиції