Опис та характеристика рослини Бузок звичайний

Вирощують як декоративну рослину в парках, садах і на присадибних ділянках.

Лікарською сировиною служать квіти, листя, кора і бруньки. Суцвіття збирають під час бутонізації разом з гілками, зв'язують у пучки і сушать у тіні, на горищі або під навісом. Листя збирають у суху погоду в першій половині літа. Сушать у тіні або сушарці при температурі 40...60°С, розсипаючи тонким шаром. Кору збирають з молодих стебел (іноді разом з листям). Зберігають в мішечку або закритій дерев'яній тарі 2 роки.

Різні частини бузку містять ефірну олію, феноглікозід сінігрин, сірігнопікрин і фарнезол. У хімічному відношенні він вивчений недостатньо.

Настій і настоянку листя використовують при лікуванні малярії, запальних захворюваннях нирок, при каменях у нирках. Для приготування настою 2 столові ложки подрібненого листя заливають 1 склянкою гарячої води, доводять до кипіння, настоюють в теплому місці 2-3 години, проціджують і віджимають. Приймають по 1 столовій ложці 4 рази на день до їжі протягом 2 тижнів. При необхідності через 2-3 тижні лікування повторюють. Можна проводити 3-4 курси.

При використанні бузку як жарознижуючого і потогінного засібу настій роблять трохи інакше: 2 столові ложки суміші заливають 1 склянкою окропу і настоюють 1 год в теплому місці. Приймають по 1 склянці 3-4 рази на день в підігрітому вигляді.

Для приготування настоянки 1 склянку квіток заливають 0,5 л горілки і настоюють 2 тижні. Використовують у вигляді примочок і компресів при лікуванні ран, забитих місць і ревматизму. Пов'язку змінюють 4-5 разів на день.

Є відомості, що настій бруньок і квіток вживають при бронхіальній астмі.

Гнійні рани і виразки, що важко піддаються загоєнню, можна з успіхом лікувати свіжим листям бузку або їх міцним відваром. Замість листя можна використовувати кору молодих гілок. Для цього уражене місце розпарюють гарячою водою, обкладають добре промитою свіжою сировиною і забинтовують. У перший день пов'язку змінюють 3 - 4 рази, в подальшому - 1 раз.

Квітне в кінці травня — початку червня.

Бузок розмножують насінням та вегетативно: щепленням, відводками, живцюванням і діленням куща.