Опис та характеристика рослини Хеномелес японська
Назва: в перекладі з грецької "хеномелес" означає "розколоти яблуко".
В даному роді відомі 4 види, що зустрічаються в Китаї і Японії. Найчастіше це-листопадні або напіввічнозелені красивоцветущие чагарники, у яких на гілочках є колючки. Темно-зелені блискучі листя розташовані чергово. Особливо ефектні великі цегляно-червоні або помаранчеві поодинокі квітки. Плоди схожі на яблука. Вони щільно сидять на гілках.
У культурі хеномелес краще росте на родючих грунтах, на відкритих сонячних місцях, чуйний на полив, особливо в сухе, спекотне літо. При гарному догляді рослини можуть жити від 60 до 80 років на одному місці. Розмножують хеномелес насінням (восени свіжозібраними, навесні - стратифікованими), літніми живцями, діленням куща, відводками.
Рослини хеномелесу мають повільний ріст, але формують потужну кореневу систему тому відрізняються високою морозо- і посухостійкістю. Рослини стійкі до захворювань, а також димо- та газостійкі. Хеномелес переносить стрижку крони. Через 4-5 років від висадки кущ бажано проріджувати обрізкою, оскільки саме 3-4 річні пагони максимально забезпечують формування квіток і плодів. Довгі пагони слід регулярно вкорочувати для стимуляції розвитку бокових гілок.
Для успішного вирощування потребує родючих свіжих грунтів, сонячних відкритих ділянок, проте у затінку рослини також добре приживаються (але рясне цвітіння і плодоношення забезпечують тільки на добре освітлених місцях). Розмножується насінням, відсадками, живцями.
Лікувальні властивості хеномелесу визначаються перш за все високим вмістом вітаміну С (124—182 мг на 100 г плодів), каротину, фенольних сполук капілярозміцнюючої, протисклеротичної та протизапальної дії. Настої сухих плодів айви японської застосовують при заниженій кислотності шлунка. Завдяки високому вмісту пектинових речовин плоди айви та продукти їх переробки корисні людям, які працюють на шкідливих виробництвах і живуть в зонах, забруднених радіонуклідами. При кашлі, бронхітах, трахеїтах корисні квітки айви японської, а насіння з успіхом можна застосовувати для загоєння опіків.
Цвіте до розпускання листя у березні-травні. Плодоношення настає на 2-3 році вирощування, у вересні-жовтні.
Будова рослини
Хеномелес японська - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Група стигл. | Реком. зона |
---|---|---|---|---|---|
Вітамінний | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2001 | ун | рс | Л, П |
Каліф | З: 314314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2001 | тхн | рс | С, Л |
Караваєвський | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2001 | ун | пс | Л, П |
Ніка | З: 314314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2001 | тхн | рс | С, Л, П |
Ніколай | З: 314314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2001 | тхн | рс | С, Л, П |
Ніна | З: 314314 - Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук (UA) | 2001 | тхн | рс | С, Л, П |
Помаранчевий | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2001 | ун | сс | Л, П |
Цитриновий | З, ВППС: 348348 - Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (UA) | 2001 | ун | сс | Л, П |