Ірга канадська

Ірга канадська, садова ірга канадська, (Amelanchier canadensis) — вид рослин з родини розових (Rosaceae), поширений на сході Канади й США.

Кожний із нас хоч одного разу, але зустрічав деревце з синіми ягідками, схожими на великий глід, але не всі знають, що це — Ірга звичайна, або круглолиста (по-латині Amelanchier rotundifolia, Amelanchierovalis). Іргу нерідко можна зустріти в громадських парках. Так як культура відрізняється швидким зростанням, нею не нехтують ландшафтні дизайнери, які займаються озелененням міст. Втім, говорити про харчові і корисні властивості таких ягід (в умовах несприятливої екологічної обстановки) не доводиться — інша справа, якщо ірга виростає на присадибній ділянці.

Ареал поширення ірги досить великий, — тут і північ Американського континенту, схід Китаю, Корея, Японія, навіть в Африці можна зустріти цю рослину, не кажучи вже про Європу. Слід зауважити — крім Ірги круглолистої, існує ще близько 25 різновидів, багато з яких використовують селекціонери для виведення унікальних сортів. У природних умовах зростання часто зустрічається Ірга канадська, колосиста, ольхолистна, криваво-червона (незважаючи на назву, цей вид також має темно-сизі плоди).

Крім харчової цінності, ірга володіє неабиякими лікарськими властивостями. І не тільки її плоди надають цілющу дію, а також листя, квітки і кора гілок. У науковій медицині ірга не використовується, хоча лікувальні властивості рослини неодноразово підтверджені дослідниками-ентузіастами. На відміну від офіційної науки, народні цілителі не нехтують звертатися за допомогою до ірги в багатьох випадках, і запевняють, що рослина ефективна при лікуванні, а також для профілактики багатьох захворювань.

Чагарник ірга виглядає привабливо під час розпускання листя – він немов окутаний опушенням, як сріблясто-білим інеєм, але коли після листя на ірзі починають з'являтися численні квіти, вона дивовижно перетворюється, і перед вами постає густо всипане білими або рожевими квітками у витончених гроноподібних суцвіттях чарівне видіння, гідне пензля художника.

Гарне й листя ірги – зелене або оливково-рожеве. Як тільки опадають квіти ірги, зникає й опушення на її листі, і вже ніщо не відволікає погляд від стрункого куща з добре облистяною кроною й оксамитуватою сіро-коричневою з рожевим відтінком корою на стовбурі. Коли настає пора плодоношення, на ірзі з'являються маленькі «яблучка», зібрані в грона – спочатку вони кремово-білі з рожевим рум'янцем, потім поступово темніють до темно-пурпурного, червоно-пурпурного або фіолетового кольору.

Плоди ірги приємні на смак, соковиті та солодкі, їх із задоволенням їдять діти і скльовують птиці, розносячи насіння по окрузі.

З приходом осені ви знову із захватом звернете свій погляд на кущ ірги, коли її листя заграє осінніми барвами багатющої колірної палітри від яскраво-жовтого відтінку до рожево-помаранчевих і червоно-червоних тонів із пурпурно-фіолетовими відблисками на тлі зеленого листя, що подекуди збереглося.