Опис та характеристика рослини Жовтозiлля звичайне

Жовтозiлля звичайне Рис.1
Жовтозiлля звичайне Рис.2
Жовтозiлля звичайне Рис.3
Жовтозiлля звичайне Рис.4
Жовтозiлля звичайне Рис.5
Жовтозiлля звичайне Рис.7
Жовтозiлля звичайне Рис.8
Жовтозiлля звичайне Рис.1
Жовтозiлля звичайне Рис.2
Жовтозiлля звичайне Рис.3
Загальна інформація
Бур'ян Жовтозiлля звичайне - заходи боротьби з ним
Інша назва (народні назви): 
кульбаба.
Назва на латині: 
Senecio vulgaris L..

Жовтозілля звичайне, Дідик звичайний[2] (Senecio vulgaris L.)  — вид трав'янистих рослин роду жовтозілля (Senecio) родини складноцвітих (Compositae) або айстрових (Asteraceae).

Українське «кульбаба» утворене від ранішої форми *кульбава (що змінило вимову внаслідок асиміляції «б»), похідної від прасл. *kulьbava květka («квітка, здатна до загинання, округлості»). Прикметник *kulьbava (чоловічий рід *kulьbavъ) — від дієслова *kuliti («гнути», пор. «кулитись»). З того ж кореня й кульбастий («горбатий», «загнутий»). Назва пов'язана з тим, що обірване стебло кульбаби, коли діти беруть його ротом («Кульбабо, розвернися!»), розривається на кінці на 3-4 частини, що загинаються у боки[1].

Латинська назва Taraxácum виникла внаслідок латинізації арабської (tharakhchakon) або перської (talkh chakok) назви іншого складноцвіта.

Використання: 

 Листя кульбаби багаті фосфором, кальцієм і залізом, містять багато протеїнів, що підвищує їх поживність. Їх використовують в приготуванні салатів, а також у маринованому вигляді. Просмажені коріння рослин другого року використовують для приготування кавового напою.

Лікарські властивості: 

Гіркота кульбаби стимулює апетит і покращує травлення. Також кульбаба лікарська має жовчогінну, сечогінну, спазмолітичну, протизапальну і проносну дію.  Препарати кульбаби показані при поганому апетиті, гастриті зі зниженою секреторною функцією, захворюваннях печінки і жовчного міхура, атеросклерозі, гострих інфекціях верхніх дихальних шляхів, захворюваннях сечовивідного тракту. Призначають при діабеті та порушеннях обміну речовин, в першу чергу, з ураженнями шкіри у вигляді вугрового висипу і фурункулів

Цвіте: 

Зацвітає кульбаба у квітні - травні. За теплої погоди - наприкінці березня. Цвіте майже все літо. Але збирати її потрібно тільки весною.

Цвіте і плодоносить: 
Квітне кульбаба в квітні, плодоносить сім'янками з білим чубком — з квітня по травень.
Розмножується: 

Розмножуватися кульбаба може як вегетативно, так і насінням.

Сходи: 
Сходи з насіння, а також пагони з бруньок на кореневій шийці з'являються в березні–травні та восени.
Репродуктивна здатність: 
Кожна суцвітя-корзинка продукує до 200 насіння, а одна доросла рослина за рік - до 3000. І якщо кожна кульбаба займає площу в 20 квадратних сантиметрів, то до десятого покоління, якби всі рослини виживали, знадобилася б площа в п'ятнадцять разів більша, ніж поверхня земної кулі. Але не з усіх насінин виростають кульбаби, більшість їх гине.
Проростає: 
Проростає у межах температур 2—22°С, сходи з насіння з'являються із глибини 4—5 см у березні—травні.
Період спокою: 
Період спокою — до 6 місяців.
Поширення: 
Кульбаба – одна із найбільш невибагливих і поширених рослин. Зустрічається повсюди в Європі і Азії, дещо рідше – в Південній і Північній Америці, Австралії.

Будова рослини

Стебло: 
Стебла порожнисті, при зламі виділяють молочний сік.
Листки: 
Листки (до 20 см завдовжки) у прикореневій розетці, численні, притиснуті до ґрунту або висхідні, зісподу опушені або голі, стругоподібні, перистолопатеві або перистороздільні з широкотрикутними вниз спрямованими частками, часто з рожевою середньою жилкою. Кошики великі (20-25 мм завдовжки, 7—10 мм заввишки) з дзвоникуватою багаторядною обгорткою, зовнішні листочки якої відігнуті донизу. Жолобки на листках збирають вологу і направляють її струмками до кореня.
Коренева система: 
Корінь кульбаби стрижневий, до 30 см в довжину.
Суцвіття: 
Суцвіття – кошик жовтого кольору.
Насіння: 
Насіння кульбаби забезпечені парашутом, який допомагає їм переноситися на великі відстані.
Квітки: 
Жовта головка кульбаби — не окрема квітка, а цілий «кошик» з квітами: кожна квітка має вигляд трубочки з п'ятьма зрощеними пелюстками, з прирослими до них п'ятьма тичинками, бічні квітки мають пелюстки, які виросли в довгі язички.
Плоди: 
Плід — світла веретеноподібна циліндрична сім'янка (до 3 мм завдовжки), зверху гострозубчаста, з багаторядним білуватим чубком.

Біологічна класифікація

Домен : Ядерні
Царство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Еудікоти
Підклас : Айстериди
Надряд : Айстроцвіті
Порядок : Айстроцвіті
Родина : айстровi
Вид : Жовтозiлля звичайне
Додати інформацію про рослину