Опис та характеристика рослини Катран Стевена
Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці і невеликими групами. Чисельність незначна й різко зменшується.
Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування екотопів внаслідок майже повного розорювання степових схилів, випасання худоби, інша господарська діяльність; природні: стенотопність виду, низька конкурентна здатність, недостатнє природне відновлення; понижена схожість насіння.
Умови місцезростання: Степові схили переважно з виходами крейди та мергелю (угруповання порядку AlyssoSedetalia). Геліофіт. Субксерофіт.
Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у заказнику загальнодержавного значення «Ак-Кая». Слід проводити моніторинг стану популяцій та інтродукцію рослин в ботанічні сади та парки. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання.
Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.
Господарське та комерційне значення: Декоративне, жироолійне, харчове, протиерозійне, перспективно-кормове.
У рослини використовують його підземну частину, так як в корінцях катрана Стевена присутні корисні алкалоїди, є лактони, а також вуглеводи, серед них можна відзначити полісахариди, а також моносахариди і олігосахариди. Корені використовують як в свіжому, так і в консервованому, а також і в сухому вигляді.
Головне застосування катрану – харчове. Культивують його, головним чином, як пряну овочеву рослину. І листя, й коріння багаті пектинами, інуліном, солями калію, кальцію, заліза, магнію, вітаміном С. Стрижневий корінь (коренеплід) катрана за своєю поживністю, смаковими якостями, складовими речовинами та харчовою цінностю дуже близький і навіть трохи перевершує корінь добре відомого нам хрону. Коренеплід катрану більш соковитий, має гострий смак, близький до хріну і редьки. Він містить вітаміни (С, группи В, РР), мінерали, білок, цукри, мікроелементи (зокрема значну кількість фосфору та калію), ефірні олії, фітонциди і відомий своїми цілющими властивостями.
Корінь катрану вживають сирим і як приправу до соління, маринадів, консервів. Також він входить до складу соусів, холодних м'ясних і рибних страв, закусок. Ним часто замінюють хрін в кулінарії. Молоде листя і вибілені стебла катрану використовують у їжі як спаржу, готують з них салати. Навесні, в сезон нестачі вітамінів, обсмажені в олії пагони слугують відмінною загальнозміцнюючою стравою, яка чудово відновлює організм після зимового періоду. У народній медицині катран здавна застосовувався як антибактеріальний, антивірусний, протицинготний, ранозагоювальний засіб. Вживають його і для підвищення апетиту, поліпшення травлення, як замінник гірчичників (кашка з коренеплоду). До протипоказань відносяться індивідуальна несприйнятність, хронічні захворювання печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту (коліти, гастрити) і виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки.
Катран добре відомий не тільки як пряно-овочева культура. Вегетативна частина рослини використовується у тваринництві, де вона цінується як поживний корм для великої та дрібної худоби, а катранове насіння, що містить до 45% жирної олії є сировиною для отримання технічного мастила, воску, різних паливно-мастильних матеріалів. Ще одна цікава властивість катрану: у складі його листя знаходяться речовини, які стимулюють ріст рослин.
Коріння катрана мають фітонцидні властивості, підсилюють апетит, покращують травлення. У народній медицині вони використовуються при розладах шлунка і як замінник гірчичників. Коріння вживають в свіжому і переробленому вигляді (салати, соуси, пряні добавки в соліннях і маринадах).
Розмножується насінням.
Будова рослини
Катран Стевена - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
