Опис та характеристика рослини Катран Стевена

Катран Стевена Рис.1
Катран Стевена Рис.2
Катран Стевена Рис.3
Катран Стевена Рис.4
Катран Стевена Рис.5
Катран Стевена Рис.6
Катран Стевена Рис.7
Катран Стевена Рис.8
Катран Стевена Рис.9
Катран Стевена Рис.10
Загальна інформація
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Катран Стевена.
Назва на латині: 
Crambe Steveniana Rupr..
Занесено до червоної книги

Чисельність та структура популяцій: Трапляється поодинці і невеликими групами. Чисельність незначна й різко зменшується.

Причини зміни чисельності: Антропогенні: руйнування екотопів внаслідок майже повного розорювання степових схилів, випасання худоби, інша господарська діяльність; природні: стенотопність виду, низька конкурентна здатність, недостатнє природне відновлення; понижена схожість насіння. 

Умови місцезростання: Степові схили переважно з виходами крейди та мергелю (угруповання порядку AlyssoSedetalia). Геліофіт. Субксерофіт.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Охороняється у заказнику загальнодержавного значення «Ак-Кая». Слід проводити моніторинг стану популяцій та інтродукцію рослин в ботанічні сади та парки. Заборонено збирання рослин, порушення умов місцезростання. 

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України. 

Господарське та комерційне значення: Декоративне, жироолійне, харчове, протиерозійне, перспективно-кормове.

Використання: 

У рослини використовують його підземну частину, так як в корінцях катрана Стевена присутні корисні алкалоїди, є лактони, а також вуглеводи, серед них можна відзначити полісахариди, а також моносахариди і олігосахариди. Корені використовують як в свіжому, так і в консервованому, а також і в сухому вигляді.

Головне застосування катрану – харчове. Культивують його, головним чином, як пряну овочеву рослину. І листя, й коріння багаті пектинами, інуліном, солями калію, кальцію, заліза, магнію, вітаміном С. Стрижневий корінь (коренеплід) катрана за своєю поживністю, смаковими якостями, складовими речовинами та харчовою цінностю дуже близький і навіть трохи перевершує корінь добре відомого нам хрону. Коренеплід катрану більш соковитий, має гострий смак, близький до хріну і редьки. Він містить вітаміни (С, группи В, РР), мінерали, білок, цукри, мікроелементи (зокрема значну кількість фосфору та калію), ефірні олії, фітонциди і відомий своїми цілющими властивостями. 

Корінь катрану вживають сирим і як приправу до соління, маринадів, консервів. Також він входить до складу соусів, холодних м'ясних і рибних страв, закусок. Ним часто замінюють хрін в кулінарії. Молоде листя і вибілені стебла катрану використовують у їжі як спаржу, готують з них салати. Навесні, в сезон нестачі вітамінів, обсмажені в олії пагони слугують відмінною загальнозміцнюючою стравою, яка чудово відновлює організм після зимового періоду. У народній медицині катран здавна застосовувався як антибактеріальний, антивірусний, протицинготний, ранозагоювальний засіб. Вживають його і для підвищення апетиту, поліпшення травлення, як замінник гірчичників (кашка з коренеплоду). До протипоказань відносяться індивідуальна несприйнятність, хронічні захворювання печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту (коліти, гастрити) і виразкова хвороба шлунку чи дванадцятипалої кишки.

Катран добре відомий не тільки як пряно-овочева культура. Вегетативна частина рослини використовується у тваринництві, де вона цінується як поживний корм для великої та дрібної худоби, а катранове насіння, що містить до 45% жирної олії є сировиною для отримання технічного мастила, воску, різних паливно-мастильних матеріалів. Ще одна цікава властивість катрану: у складі його листя знаходяться речовини, які стимулюють ріст рослин.

Лікарські властивості: 

Коріння катрана  мають фітонцидні властивості, підсилюють апетит, покращують травлення. У народній медицині вони використовуються при розладах шлунка і як замінник гірчичників. Коріння вживають в свіжому і переробленому вигляді (салати, соуси, пряні добавки в соліннях і маринадах).

Цвіте і плодоносить: 
Цвіте у травні–липні. Плодоносить у липні.
Розмножується: 

Розмножується насінням.

Сходи: 
Насіння його починає проростати десь при +3 градусів, а сходи переносять низькі температури максимум до -5.
Поширення: 
у дикому вигляді росте на Кавказі, в передгір'ях України і на Керченському півострові Криму. Зустрічається в степах і на глинистих схилах. На півдні України вирощується як овочева культура-аналог хрону.

Будова рослини

Стебло: 
Гемікриптофіт. Зовсім голий, сизуватий, напіврозетковий трав’яний монокарпік (інколи полікарпік), 60–100 см заввишки.
Листки: 
Листки товсті, м’ясисті, розеткові, черешкові, пірчасторозсічені або двічі пірчасторозсічені, з віддаленозубчастим або надрізаним краєм та притупленою верхівкою, 18–30 см завдовжки.
Коренева система: 
Потужна коренева система.
Суцвіття: 
Суцвіття пухкі, розлогі, зібрані по 10-20 квіток.
Квітки: 
Квітки білі, зібрані в розлогу, рихлу, дуже галузисту складну китицю (плейоботрій).
Плоди: 
Плід — голий, нерозкривний, двочленний стручечок; його верхній членик округлий, чотирьохгранний, сітчастий, коричневий (зрілий), 6–8 мм завдовжки і 6–7 мм завширшки. До другого року кількість листя збільшується до 14–17 шт., а коренеплід досягає значних розмірів (до 4–7 см в діаметрі та до 0,3–0,6 м у довжину). Він має рівну, циліндричну форму, може вирости на глибину до 1 м, зверху вкритий тонкою брунатною шкіркою, під якою знаходиться біла, соковита, гостра, з ледь солодкуватим присмаком м'якоть. Вага повностиглого коренеплоду становить 1 кг, а то й більше.

Катран Стевена - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: Катран Стевена
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона
Кримський З, П: 357357 - Кримська дослідна станція овочівництва Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1973 спц рс С, Л, П