Опис та характеристика рослини Морква кормова

Морква кормова
Переглянути інформацію щодо вирощування культури Морква кормова, висадки кормової моркви.
Назва на латині: 
Daucus carota L..

Морква (Daucus) — рід рослин родини зонтичних.
Морква — дворічна рослина (деколи одно- чи багаторічна), в перший рік росту утворює розетку із листя та коренеплід, на другий рік життя — кущ з насінням.
Широко поширена в середземноморських країнах, Африці, Австралії, Новій Зеландії та Америці (до 60 видів).

Історія: 

Морква в культуру введена раніше за інші коренеплоди. Вона походить від дикої, що зустрічається у різних регіонах, переважно на вапнякових грунтах. Більше 1000 років до нашої ери вона стала служити для людини джерелом легкозасвоюваних вуглеводів, мінеральних солей і каротину. При дотриманні вимог технології збирають по 400-600 ц/га коренеплодів і 100-200 ц/га гички.

Використання: 

Кормова морква за вмістом сухих речовин (до 20%), вуглеводів і вітамінів переважає інші кормові коренеплоди. Вона є кращим соковитим кормом для всіх тварин і птиці. Морква має високі поживні, дієтичні і лікувальні якості. Коренеплоди її містять багато каротину, аскорбінової кислоти, цукрів, амінокислот. У неї виявлено майже всі відомі нині вітаміни. Морква сприяє кращому засвоєнню інших кормів, підвищує якість тваринницької продукції. Високо ціниться і гичка моркви, урожай якої становить 30% урожаю коренеплодів. В 1 ц корму з коренеплодів і гички міститься відповідно 17 і 15 кормових одиниць.

Біологічні особливості: 

Вимоги до температури Морква - холодостійка культура. Насіння проростає при 2-3°С. Сходи переносять зниження температури до мінус 4-6°С, дорослі рослини першого року життя - до мінус 4°С, насінники другого року життя - до мінус 2-4°С. Оптимальна температура формування коренеплодів знаходиться в межах 18-20°С. Морква легко витримує підвищені літні температури завдяки доброму розвитку кореневої системи і майже повному заглибленню коренеплода в грунт. Вимоги до вологи Морква характеризується найвищою посухостійкістю серед коренеплодів, проте добре реагує на зволоження грунту і поливи. До вологи вона особливо вимоглива під час проростання насіння і в період інтенсивного потовщення коренеплоду. Не витримує надмірних опадів наприкінці літа, бо її коренеплоди при цьому розстріскуються і втрачають товарні якості. Насінники вимогливі до вологи під час садіння висадків. Вимоги до світла Морква - рослина довгого дня, менш вимоглива до світла, проте погано переносить затінення. Незважаючи на це, можливий підсів її за умови, що покривні культури рано звільняють поле. Вимоги до грунту Моркву для формування високих урожаїв необхідно вирощувати на родючих грунтах. За виносом поживних речовин наближається до цукрового буряка. На кожну тону коренеплодів витрачається з грунту 3,5 кг/га азоту, 1,5 кг/га фосфору, 7 кг/га калію і 1,6 кг/га кальцію. Добре росте на різних типах грунтів, крім важких глинистих, засолених і кислих грунтів. Високі врожаї одержують на осушених низинних окультурених торфовищах.

Будова рослини

Стебло: 
Стебло. На другий рік з головки коренеплоду виростає розетка прикореневих листків і стеблові пагони заввишки 0,5-1,5 м. Стебла дуже розгалужені, трохи ребруваті, вкриті волосками, всередині порожні. Стеблові листки подібні до прикореневих, але розміри їх менші. Кінці стеблових пагонів несуть суцвіття - складні зонтики, які складаються з 8-10 простих зонтиків.
Листки: 
Листки. Під час проростання насіння сім'ядолі виходять на поверхню грунту, утворюючи сім'ядольні листки видовженої, майже лінійної форми. Перший справжній листок має невеликий черешок і дуже розсічену листкову пластинку. Поверхня часток гладенька або з рідкими і короткими волосками, без воскового нальоту. Далі від центра головки коренеплоду виростає другий, третій і наступні листки з довгими черешками і дуже розсіченою гладенькою листковою пластинкою. За вегетаційний період утворюється розетка з 15-25 прикореневих листків.
Коренева система: 
Коренева система складається з потовщеного коренеплоду і бічних корінців. Головка вдавлена, плоска або округла, звичайно повністю розміщується в грунті. Коренеплід видов-женоконічний або циліндричний, завдовжки 10-30 см. Поверхня гладенька або трохи горбкувата, з дрібними сочевичками. Стрижневий корінь проникає у грунт на глибину 1-1,5 м. Бічні корінці розміщуються в чотири ряди, але рідко, тому ряди малопомітні. На другий рік корінців виростає значно більше і ряди стають виразнішими.
Суцвіття: 
Суцвіття — 10—15-променевий складний зонтик, промені шерехувато-опущені, розпущені під час цвітіння.
Квітки: 
Квітки малі, п'ятірного типу. Оцвітина проста, складається з п'яти білих, рідше фіолетових або рожевих пелюсток. П'ять тичинок чергуються з пелюстками. Нижня двогнізда зав'язь зверху має два стовпчики. Квітки двостатеві, проте трапляються рослини з роздільностатевими, чоловічими або жіночими квітками. Зовсім рідко трапляються квітки без репродуктивних органів, тобто без зав'язі й тичинок. Морква - перехреснозапильна рослина, тичинки дозрівають раніше приймочок. Ароматичний запах нектару, що виділяється нектарним кільцем квітки, приваблює комах.
Плоди: 
Плоди - двороздільні сім'янки (двосім'янки) завдовжки до 3 мм, овальної форми, що легко розпадаються на дві частини. Насінина моркви - половинка плоду довгасто-яйцеподібної форми, з 4-5 поздовжніми виразно виступаючими реберцями на спинці. Під кожним реберцем проходять поздовжні канальці, в яких міститься ефірна олія, завдяки чому насіння має специфічний запах. Зверху реберця густо вкриті тонкими голками.
Вебінар "Основні шкідники і хвороби овочевих коренеплідних (морква, буряки, селера, пастернак) культур та заходи захисту від них."