Опис та характеристика рослини Нут звичайний

Дані археологічних розкопок свідчать про використання нуту людиною в харчових цілях в найдавніші часи. Так, у Греції при розкопках поселень стародавньої людини виявлено насіння нуту, вік яких датується 5450-ми роками до н. е.. В Іраку були знайдені насіння нуту, пов'язані з бронзового віку (3300 років до н. Е..).

Перші письмові згадки про нуте зустрічаються в Іліаді Гомера. Нові лінгвістичні дослідження говорять про обробітку нуту в 1580-1100 рр.. до н. е.. в долині річки Ніл.

У стародавні часи насіння нуту не тільки вживали в їжу, але і широко використовували в лікувальних цілях. Так, Діоскорид повідомляє, що нут благотворно впливає на роботу шлунка як у вареному, так і в смаженому вигляді і рекомендує використовувати ніжні молоді насіння як десерт.

Пліній радить використовувати нут як сечогінний засіб, що стимулює пологи і виділення жіночого молока. Вважалося, що компреси з молодих рослин нуту виліковують запалення, коросту, виразки, ракові пухлини, покращують колір шкіри, попереджають шкірні захворювання і знищують бородавки.

Додонеус повідомляє про використання нуту як сексуального стимулятора. Вживання водного настою насіння нуту збільшує чоловічу потенцію. Відваром нуту позбувалися від каменів в нирках і в сечовому міхурі.

До Росії нут, швидше за все, проник з Болгарії через Україну, а також з країн Закавказзя і південно-західної Азії і став вирощуватися на полях і городах в 70-х роках XVIII ст. Виробничі посіви нуту в посушливих районах Росії з'явилися на початку 30-х років.

В наш час нут вирощується та вживається у їжу головним чином в країнах західної та середньої Азії (Індія, Пакистан, Туреччина) північної Африки та північної Америки (Мексика). Із нього виготовляють закуски хумус и фалафель. Нут активно використовується у вегетаріанській кухні та у ведичній кулінарії. Нут також традиційно вживається в середземноморському регіоні.

Із нуту виготовляється нутове борошно, яке використовується в індійській кухні. А в італійської кухні, наприклад, вона використовується для приготування коржиків-фарінатів, хоча обсяги вирощування нуту в самій Італії незначні.

В їжу в основному використовують білонасінневі сорти нуту. Теплова обробка відбувається значно довше, ніж для сочевиці та гороху.

Солома та зелена маса іде на корм овець.

Насінням.

До основних біологічних властивостей нуту, які визначають технологію його вирощування, слід віднести: світло- і теплолюбність, посухостійкість, чутливість до засмічення посівів бур’янами, тривалі періоди цвітіння і дозрівання, відновлення наростання вегетативної маси та схильність до вимивання з листостеблової маси фізіологічно активних речовин при значних опадах у міжфазний період бутонізація — цвітіння.Висока посухостійкість нуту досягається переважно завдяки кореневій системі, на розвиток якої в першу половину вегетації використовується основна маса асимілятів. У зв’язку з цим на початкових фазах розвитку спостерігається уповільнене наростання надземної маси, що призводить до інтенсивного засмічення посівів. Тому однією з вимог при вирощуванні і цієї культури є вибір незабур’яненого поля.Оптимальна температура для проростання насіння нуту знаходиться в межах 15-18°С. За нижчих показників температури період появи сходів подовжується, а польова схожість знижується. Водночас сходи нуту здатні переносити заморозки до -8 — -9°С.Нут дає добрі врожаї зерна на чорноземних ґрунтах. Дещо нижчі врожаї отримують на глинистих грунтах і з близьким заляганням води. Не рекомендується висівати нут на солонцюватих і солончакових, піщаних та супіщаних ґрунтах.Строк настання фази цвітіння істотно залежить від погодних умов. У посушливі роки ця фаза розвитку спостерігається на 33-35-й день після сівби, у вологі — на 43-45-й день. У вологі й прохолодні роки період цвітіння цієї культури значно розтягується.

Азотфіксуючі бульбочки. Як і інші культури сімейства бобових, нут має здатність накопичувати азот в грунті. Таку здатність рослини нуту придбали в результаті їх симбіозу з бульбочковими бактеріями. За активної азотфіксації близько 30% вуглеводів, синтезованих рослинами в процесі фотосинтезу, витрачається бульбочок на зв'язування азоту повітря. Поетом) всі прийоми, що покращують ріст і розвиток рослин нуту, сприятимуть збільшенню кількості азога, засвоєного ними з повітря. Після заорювання в грунт пожнивних залишків нуту, грунт збагачується азотом, який сприятливо впливає на урожай подальшої культури ..