Озимий часник

Основною частиною рослини є видозмінене вкорочене стебло, яке називається денцем. Розміщене воно в нижній частині цибулини розміром 2-3 см у діаметрі та 0,8-1,3 см заввишки. При настанні біологічної стиглості цибулини стебло дерев’яніє. За формою воно плескате з невеликою опуклістю у верхній частині. На ньому в пазухах листків формуються бруньки, з яких виростають зубки. З нижнього боку відростають корінці. У стрілкуючих сортів, як правило, з донця виростає стрілка без листків, яка є продовженням стебла. Висота стрілки залежить від сорту і досягає від 40 до 180 см і більше. Вона тонка, дерев’яниста, у деяких сортів закручена, і закінчується куле- або списоподібним суцвіттям. При формуванні повітряних цибулин вирівнюється.

На донці формуються листки. Вони складаються з трубчастої основи та листкової частинки лінійної форми. Листкова пластинка почергово відходить на дві протилежні сторони. Трубчасті листки утворюють несправжнє стебло. За забарвленням листки світло-зелені, зелені та темно-зелені з восковим нальотом або без нього. Ширина і довжина листків залежить від сорту. У стрілкуючих сортів ширина листків становить 1,5-2,0 см і довжина — 20-30 см, а в нестрілкуючих — 0,8-1,5 та 15-25 см відповідно. В середньому на рослині буває від 6 до 12 листків. Від кількості листків залежить і маса цибулин та кількість зубків.

У період інтенсивного росту рослин вона складається з 30-60 і більше струно-подібних корінців. Основна маса кореневої системи розміщається в орному шарі ґрунту в діаметрі 50-70 см, а окремі корінці проникають на глибину до 100-120 см. У міру росту корінці розгалужуються, утворюючи їх першого та другого порядку. Корінці вкриті кореневими волосками.

(зонтик) вкрите ковпачком з хоботком 3-12 см завдовжки. Воно складається з недорозвинених квіток із білим або рожевуватим віночком та повітряних цибулин різної величини. У суцвітті, залежно від сорту, нараховується від 2 до 500 і більше штук повітряних цибулин. Розмір їх та форма нагадує зерно ячменю або горошини чи ягоди вишні. Покривні луски за забарвленням бувають соломистого, червонуватого, червоно-фіолетового або темно-фіолетового кольору. Квітки лілові, пелюсток і тичинок шість. Якщо з суцвіття видалити повітряні цибулини на початку їх утворення, то інколи можна одержати насіння. Воно чорне, дрібніше за насіння цибулі та щупліше. Наявність або відсутність у рослин часнику стрілок у багатьох сортів не постійна. Вона залежить також від умов вирощування (перезво-ложення ґрунту, підвищена його кислотність тощо). У цьому випадку стрілка може не виходити з несправжнього стебла (піхви), а на різній висоті вона здувається, і там утворюється декілька повітряних цибулин, які нагадують форму зубків. Особливо часто це спостерігається у нестрілкуючих озимих форм часнику.

Цибулини вкриті 2-4 покривними лусками. Забарвлення їх залежить від сорту і буває білим, білувато-попелястим із рожевим та фіолетовим відтінками. При запізненні зі збиранням врожаю, особливо після дощу, покривні луски тріскають, і зубки оголюються. Чим більше покривних лусок на цибулині, тим вона краще зберігається. У нестрілкуючих сортів часто спостерігається утворення під однією плівкою всередині цибулини 2-3 зубків. У цьому випадку з несправжнього стебла ще виходить 2-4 невеликих листки, які обгортають ці зубки. Цибулина часнику складається з 2-30 зубків і більше (у стріл-куючих сортів їх менше, ніж у нестрілкуючих). Зубки у стрілкуючих сортів часнику крупніші, розташовані переважно в одне коло і мають спільні покривні луски, у нестрілкуючих — у кілька несправжніх кіл, тому крім спільних лусок у них є ще й групові, які обгортають 2-5 зубків. Зовнішні зубки, як правило, крупніші, ніж внутрішні. Середня маса цибулини 20-50 г і більше. В озимих сортів вони нещільні, тому це значно зменшує їх лежкість. Використовують зубки їх для споживання переважно в осінньо-зимовий період. Зубки крупні, мають короткий період спокою і швидко проростають. Ярі форми часнику формують щільні цибулини, які добре зберігаються аж до нового врожаю. Зубки дрібніші та мають триваліший період спокою. Зубок та однозубка часнику складається з сухої та потовщеної соковитої плівки, денця і центральної бруньки, яка розміщується на денці. Інколи під однією лускою формуються 2-3 зубки. На відміну від насіння, зубки мають достатню кількість вологи для проростання. Покривні (обгорткові) луски часнику захищають цибулини від висихання та проникнення в них збудників хвороб. Повітряні цибулини мають тривалий період спокою, і при сівбі восени вони проростають лише навесні. Щоб вони дружно проростали при сівбі навесні, їх потрібно зберігати протягом зимового періоду за температури 5-6°С. При вищій температурі вони висихають.