Опис та характеристика рослини Шіїтаке

Переглянути інформацію щодо вирощування культури Шіїтаке.
Назва на англійській мові: 
Shii-take.

Вид їстівних грибів роду лентінула (Lentinula) родини негниючникові (Marasmiaceae). Поширений у Східній Азії. Вирощується на каштанниках.

У Китаї шіїтаке називають "шианг-гу" чи "хоанг-мо". Слово шіїтаке походить від назви дерева "шіі" - одного з багатьох видів, на яких гриб росте в природі, "таке" загальна назва гриба в Японії. На Заході шіїтаке часто називають "чорний лісовий гриб", тому що спочатку він продавався в сушеному виді, і гриби мали майже чорний колір.

Шапинка 5-20 см у діаметрі, напівсферична, опукла, при дозріванні стає пласкою. Шапинки темно-коричнева, при дозріванні світлішає. Краї шапинки рівні, потім загинаються, часто хвилясті у зрілих грибів. Пластинки білі, рівні спочатку і зубцюваті - при дозріванні. При ушкодженні пластинки стають коричневими. Ніжка волокниста, центральна чи ексцентрична. Тканина при ушкодженнях стає коричневою. У молодих грибів пластинки захищені покривалом - тонкою мембраною, що поширюється від ніжки до країв шапинки. У період дозрівання спор покривало розривається і його залишки помітні у вигляді бахроми на краях шапинки і на ніжці. Спори білі, дрібні 3х6 мкм, яйцеподібні чи еліпсоїдні. Гриби ростуть поодиноко.

В природних умовах шіїтаке росте на Далекому Сході, в Японії, Китаї, Кореї й інших країнах Південно-Східної Азії. У Європі й Америці природний ареал не виявлений. У природних умовах шіїтаке росте як сапротроф на мертвій деревині листяних порід дерев, здебільшого сімейства Fagacea (букові): дуб (Quercus), бук (Fagus), каштан (Castanea), карликовий каштан (Castanopsis) чи дерево "шії" та ін.

Шіїтаке відноситься до порядку Agaricales (шапинкові гриби), класу Basidiomycetes. Базидіоміцети формують базидії, на яких утворяться базидіоспори. У шіїтаке на нижній стороні шапинки розташовані пластинки, на яких у період дозрівання грибів утворяться базидіоспори. Базидіоспори дуже дрібні і легко підхоплюються і поширюються потоками повітря. Деякі спори потрапляють у сприятливі умови і проростають, утворюючи первинний міцелій. Стадія первинного міцелію в природі звичайно коротка. Два відмінних генетично, але сумісних первинних міцелії зливаються й утворять вторинний міцелій, клітини якого містять уже два різних ядра (дикаріон). Вторинний міцелій росте значно швидше первинного, а головне - здатний утворити плодові тіла. Спочатку вторинний міцелій колонізує й освоює деревний субстрат, накопичуючи поживні речовини, і тільки після повного освоєння деревини починається плодоношення. Гриби утворяться у відповідь на зміни зовнішнього середовища, що є стресовими для міцелію, сигналізуючи, що прийшов час шукати новий субстрат. У природних умовах шіїтаке плодоносить навесні і восени після дощів. Спочатку утворяться вузлики з гіф. Потім вони збільшуються до розмірів горошини - це стадія примордіїв. Надалі відбувається формування плодового тіла: утвориться ніжка, шапинка і покривало, що з'єднує ніжку і шапинку. Плодове тіло росте, ніжка подовжується і загинається догори, а шапинка розташовується горизонтально, пластинками вниз. Потім покривало розриваються і дозрілі спори розкидаються в різні боки з потоками повітря.

Шіїтаке відноситься до сапротрофних грибів, що живляться лише мертвою органічною речовиною, і не представляють небезпеки як паразити (на відміну від, скажімо, осіннього опенька Armillaria mellea). За типом використовуваного субстрату для живлення шіїтаке належить до групи дереворуйнівних грибів чи ксилотрофів. Шіїтаке одержує поживні речовини для живлення при розкладанні деревини. Міцелій гриба складається з тонких нитковидних гіф, що виділяють назовні ферменти, що розкладають нерозчинні рослинні полімери, такі як целюлоза, геміцелюлоза і лігнін. Ферменти перетворюють їх у прості молекули, що можуть всмоктуватися назад через клітинні стінки грибних гіф. Шіїтаке одержує з деревини всі основні поживні речовини: цукри, амінокислоти, мінеральні речовини. Такий тип живлення називається зовнішнім і сильно залежить від вологості субстрату. При дуже низькій вологості (нижче 30%) живлення припиняється, тому що поживні речовини можуть засвоюватися грибом лише у водному розчині. Ксилотрофні гриби - активні руйнівники мертвої деревини і грають дуже важливу роль у глобальному кругообігу речовин, прискорюючи процес розкладання деревини й утворення родючого ґрунтового гумусу, як кінцевого продукту.

Історія: 
Гриб шіїтаке вперше був класифікований як Agaricus edodes Berkley. Найбільше відома наукова назва Lentinus edodes було дано в 1941р. R. Singer, а в 1975р. останню зміну ввів Pegler і гриб став називатися Lentinula edodes (Berk.) Pegler.
Лікарські властивості: 
  • Лікує хвороби, пов`язані з судинами і серцем.
  • Позбавляє від хронічної втоми.
  • Протистоїть різним формам раку.
  • Допомагає при гепатиті, гастриті, виразці шлунка.
  • Корисний при цукровому діабеті.
  • Виводить людину з депресії.
  • Виступає в ролі профілактичного засобу від простудних захворювань, грипу.
  • Запобігає інфаркту.
  • Допомагає відновити здоров`я після інсульту.
  • Приносить користь при хвороби суглобів, спини.
  • Зовнішнє застосування лікує проблеми зі шкірою.
  • Відновлює здоров`я після хіміотерапії.
  • Сприяє зниженню ваги та ін.

Шіїтаке - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: Шіїтаке
Назва сорту Організації Рік Напрям Реком. зона
Тайфун З, ВППС, ВП: 378378 - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук 2018 лік, стл ЗГр