Опис та характеристика рослини Сочевиця харчова

Сочевиця була відома ще на Близькому Сході 7 тисяч років тому. За Біблією, саме за сочевичну юшку Ісав продав право первородства своєму братові Якову.
Варто зазначити, що сочевиця — ровесниця цивілізації. Недарма ж кажуть про давні часи, що це було «за царя Гороха і цариці Сочевиці», бо з незапам’ятних часів відома її харчова цінність. Сочевичний суп та сочевична юшка становили основу харчування багатьох древніх цивілізацій. Страви з сочевиці були в пошані й у фараонів у Стародавньому Єгипті, і у вавилонської знаті, і у простолюдинів Стародавньої Греції.

Культура також вважається цінним кормом для худоби, на корм ідуть зерно, м'якина, солома й зелена маса. Сіно за цінністю не поступається сіну з конюшини.

Сочевиця постачає організму біофлавоноїди — активні рослинні компоненти, які знижують рівень холестерину і цукру в крові, підвищують імунітет. Серед цих важливих речовин є й зовсім дивовижні — ізофлавони. Вони незамінні для прекрасної половини людства: за своєю дією ізофлавони схожі на жіночі статеві гормони, а тому підтримують здоров’я «інтимної» сфери.
Лікувальні властивості сочевиці відомі з глибокої давнини. На основі сочевичного зерна європейські лікарі готували «Аравійське зміцнювальне», яке вважалося панацеєю.

Цвітіння наступає через 40 - 45днів, після сходів.