Рід пшениця
Пшениця є найціннішою і найбільш розповсюдженою зерновою продовольчою культурою в світі. Відомі три цивілізації, які формувались на основі найважливіших трьох зернових культур – пшениці, рису, кукурудзи.У світовому виробництві до сьогодні пшениця займає перші місця за площами посіву (близько 220 млн. га) та валовими зборами зерна. За останні 10 років виробництво зерна у світі коливалось у межах 550-630 млн. т. При цьому середня врожайність складала близько 2,7 т/га. В Україні валовий збір зерна за цей період становив щорічно в середньому близько 17 млн. т за площі посіву понад 6 млн. га. Головними виробниками зерна пшениці є США, Канада, Аргентина, Австралія. Велику кількість його виробляють також Росія, Казахстан, Мексика, Бразилія, Китай, Індія, Франція.
Рід пшениці Triticum L. поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристика 28 її видів.
Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на 4 генетичні групи :
- диплоїдні (2n-14) — однозернянка культурна (Tr. mоnососсum L.), однозернянка дика (7r. aegilopoides Link.) та ін.;
- тетраплоїдні (2n-28) — пшениця тверда (Tr. durum Dest.), польська (Tr. polonicum L), карталінська, або перська (Tr. cartalicum Nevski, Tr. persicum Vav.), тургідум, або англійська (Тг. turgidum L.), Тимофєєва, або Зандурі (Tr. Timopheevi Zhuk.), полба, або культурна двозернянка (Tr. Dicoccum Shueb.), та ін.;
- гексаплоїдні (2n-42) — пшениця м'яка (Tr. aestivum L.), пшениця Маха (Tr. Macha et. men. Deky), спельта (Tr. spelta L.), карликова (Tr. compactum Host.), круглозерна (Tr. sphaerococcum Pers.) та ін.;
- октаплоїдні (2n-56) — пшениця грибобійна (Tr. fungicldum Zhuk.).
Історія:
На території України пшениця з'явилася в культурі у 4-3 тисячолітті до н. е.; у 6 ст. до н. е. і згодом пшениця була важливим предметом експорту з Південної України до Греції і Риму. Археологічні дослідження показують, що аж до середньовіччя на території України в культурі використовувалися двозернянка-полба (T. dicoccum) та однозернянка (T. monococcum), із значним переважанням першої. Також серед археологічних зразків подекуди зустрічається спельта (T. spelta). У ранню княжу добу пшениця втратила своє значення порівняно з просом і житом, пізніше — порівняно з житом. Щойно після розорання Степу і поширення на ньому посівів пшениці, вона стала у 19 ст. головною зерновою культурою України і найважливішою з експортних. В 1913 посівна площа пшениця займала на території УРСР 8,9 млн га (ячменю 5,8 млн га, жита 4,5 млн га), або 31,8'% всієї посівної площі і 36,0% зернових; у тому числі озима пшениця становила 3,1 і яра 5,8 млн га. Загальний збір озимої пшениці становив 3,6, ярої — 4,3 млн т. На Правобережній і Західній Україні була поширена майже винятково озима пшениця, на Лівобережжі й у Степу переважала яра, в Криму озима. З другої половини 1920-их pp. площа пшениці зазнала збільшення через зменшення посівів ячменю, а ще більше менш урожайного жита. Посіви маловрожайної ярої пшениці майже зникли; це було уможливлене вирощуванням нових сортів озимої пшениці, зерно яких відпорне на мороз.
Використовується:
Сьогодні переважна більшість населення світу використовує зерно пшениці, головним чином, для виготовлення харчових продуктів. Вирощують зерно також для отримання борошна, з якого виготовляють хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби. Окрім цього із зерна виготовляють різні крупи. Останнім часом набуває розвитку селекція зі створення пшениці ваксі (для виробництва спеціальної локшини та крохмалю харчового і технічного призначення), а також підвищеною поживною цінністю зерна. Спеціальні сорти використовують на корм птиці, як складові комбікормів для інших тварин. Зерно пшениці використовують для виготовлення високоякісного питного спирту. Останнім часом здійснюються спроби селекції сортів для виробництва біоетанолу.
