Сорт Володимир Симиренко (яблуня, Яблуня домашня)

Зимовий сорт поширився з Платонового хутору саду П. Ф. Симиренка (поблизу м. Мліїв Черкаської області України). Походження невідоме: ("...старий це сорт, забутий на Заході, ... бути може, це яблуко народилося від випадкового посіву зерна в садах "Платонового хутору", - пише видатний вітчизняний садівник початку ХХ століття Лев Платонович Симиренко - син господаря хутора, "пристрасного любителя садівництва" Платона Федоровича Симиренка, освіченої людини свого часу. Сорт пізньозимового терміну дозрівання. Сорт поширений по всьому півдню Росії і південним областям ЦЧО, по всій Україні.

Дерево сильноросле, вище середніх розмірів, з широкоокруглою розкидистою, часто котлоподібній, густою кроною. Кора штамба і гілок темно-сіра з коричневим, на сонячній стороні - з помаранчевим відтінком. Тип плодоношення - змішаний. Плодоношення настає в південних садах нерідко виражене на торішніх приростах.

Пагони середньої товщини, помітно колінчасті, прямі або трохи зігнуті, зеленувато-бурі, сильно опушені, з дуже дрібними, але є рідкісними чечевичками. Листи подовжені, яйцеподібні, з округлим, в ряді випадків звуженою основою і подовженою верхівкою, з витягнутим, скрученим кінчиком; сильно вигнуті і сильно складені у вигляді човника, слабоморщинисті в середній частині, з дрібними зубчастими краями. Листова пластинка утворює зі стеблом кут 90° або трохи більше. Опушення середній, світлий. Забарвлення світло-зелена, поверхня слабо блискуча, черешок середніх розмірів, прилистки ланцетні або вузькоовальні. Пагони в розпліднику явно колінчасті, добре розгалужені. Квітки середні, блюдцеподібні, білі, з неопушеною колонкою маточок середньої довжини, рильця яких на рівні тичинкових пиляків. Цвітіння середньопізнє.

Плоди (рис.) середньої або вище середньої і навіть великої величини, за формою від сплощеної округло-конічної до плоско-округлої, плоди дещо асиметричні за формою; поверхня рівна, гладка. Основне забарвлення при зніманні світло-зелена або яскраво-зелена, з численними світлими округлими великими підшкірними крапками. Особливою ознакою сорту є наявність бородавчастих утворень до 7 мм у діаметрі з іржавчиністю по поверхні, іноді до 2-3 на одному плоді. В південних садах для сорту характерна наявність тьмяно-малинового на сонячному боці рум'янцю, особливо при пізньому зніманні. М'якоть біла, ніжна, дуже соковита, з приємним пряним присмаком. Хімічний склад плодів: сума цукрів - 7,5-12,0%, тітруемих кислот - 0,4-0,7%, відношення цукру до кислоти 10-16, аскорбінової кислоти - 7-9 мг/100г, сума Р-активних речовин - 97-110 мг/100г. Звичайний термін знімання плодів - кінець вересня - початок жовтня. Плоди добре утримуються до знімання. Тривалість зберігання - до червня, а для садів з залужением - і більш, смак плодів гармонійно насичений. Товарність плодів - в залежності від агродогляду - 90%. Плоди споживають у свіжому вигляді, володіючи високим потенціалом дисертності і дієтичного значення, при цьому відсутність антоціанів - необхідна умова при лікуванні захворювань обмінної природи. Сорт самобезплідний. Кращі запилювачі: Айдоред, Корей, Голден Делішес, Кубань спур, Пам'ять Сергєєву.

Дерева починають плодоносити на сильнорослих підщепах на 6-й рік, на слаборослих клонових - на 4-5-й рік після посадки, кращі врожаї на Кубані в Прикубанській зоні 250-400 ц/га. В молодому віці дерева плодоносять щорічно, з віком переключаються на періодичне плодоношення. Зимостійкість Ренет Симиренка слабка: на півдні пошкоджується навіть деревина штамбів, але крона до плодоношення відновлюється вже на третій рік. Необхідно відзначити високу посухо - та жаростійкість сорту. До парші сприйнятливий.

Переваги сорту: посухостійкість, висока врожайність, ранній вступ в плодоношення, тривала лежкість плодів, вітростійкість, відмінні якості плодів.

Недоліки сорти: знижена зимостійкість, періодичність плодоношення дерев, сприйнятливість до парші та борошнистої роси; сильна загущеність крони.