Культура дерен справжній (особливості вирощування та зберігання)

Найвідоміший представник роду – чагарник дерен звичайний, або дерен чоловічий, заввишки до 2,5 см із блискучими червоно-помаранчевими звисаючими пагонами, які при зіткненні із ґрунтом легко вкорінюються, яскравим зеленим супротивним або черговим листям і молочно-білими квітками, зібраними в суцвіття діаметром до 5 см, які розпускаються у травні і цвітуть протягом двох тижнів.

Плоди дерену з однією або двома кісточками, що дозрівають із серпня по жовтень, розрізняються як за формою, так і за кольором.

У культурних форм вони досягають довжини 3 см, форму мають зазвичай витягнуто-циліндричну, проте зустрічаються і види з майже круглими, як у вишні, плодами, а також бочкоподібними і навіть грушоподібними. Колір плодів зазвичай яскраво-червоний, але відомі форми з рожевими, жовтими, пурпуровими і навіть чорними ягодами. І за смаком ягоди дерену різняться: можуть бути солодкими, терпкими або терпко-солодкими, соковитими або сухуватими.

Саму рослину можна формувати як у вигляді куща, так і у вигляді дерева.

Дерен досить морозостійкий, але при температурі -30 ºC у нього обмерзають кінці пагонів. Живе кущ дерену більше ста років.

Що стосується підживлення, то в першій половині сезону застосовують добрива з азотно-фосфорною складовою, а в другій роблять акцент на калійній – наприклад, вносять у ґрунт деревну золу. Добре реагує дерен на компост і перегній, але найважливішим для росту і плодоношення дерену є наявність у ґрунті кальцію – майте це на увазі. 

Час, коли прийшла пора саджати дерен, вгадати легко – як тільки почне опадати листя тополі. Посадка дерену восени краща за весняну тому, що навесні вам доведеться висаджувати дерен в дуже короткий часовий проміжок між тим, як прогріється земля, і порою, коли почнуть розпускатися бруньки дерену. Виберіть для дерену напівтінисту ділянку із багатим на вапно ґрунтом на південній або південно-західній стороні, на якому ґрунтові води залягають не вище півтора метрів. Зростає дерен і в кислих ґрунтах, проте це негативно позначається і на його розвитку, і на якості врожаю. Розташовують дерен не ближче, ніж за 3-5 метрів від паркану, будівель та інших дерев. Щоб дерен плодоносив, у нього повинна бути в саду пара, а краще дві, і розміщуватися вони повинні не далі, ніж за 3-5 метрів один від одного. 

Готові до посадки саджанці дерену повинні бути дворічними, заввишки близько 1,5 м, з діаметром стовбура близько 2 см, на них має бути 3-5 скелетних гілок. Посадка дерену здійснюється в яму діаметром і глибиною приблизно 80 см. Викопавши яму, вбийте в неї кілок, до якого ви потім прив'яжете саджанець. Кілок вбивають із того боку, звідки зазвичай дме вітер. Верхній, родючий шар ґрунту, вийнятого з ями, змішайте з перегноєм і мінеральними добривами, насипте з нього пагорб в центрі ями, встановіть на пагорб саджанець дерену, обережно розправте його коріння, засипте яму родючим ґрунтом із добривами, підтримуючи саджанець так, щоб його коренева шийка була на 3-4 см вище рівня ділянки. Полийте саджанець трьома відрами води, а коли вона вбереться, ґрунт осяде, і шийка виявиться врівень із поверхнею, обріжте пагони саджанця на третину довжини, прив'яжіть його до опори і замульчуйте пристовбурне коло перегноєм або сухим ґрунтом із нижнього, менш родючого шару ґрунту.  

В аматорському садівництві дерен розмножують переважно вегетативно, однак цілком можливе і насіннєве розмноження.

Вирощування дерену з кісточки Кісточки дерену очищають від м'якоті і кладуть їх у вологий мох або тирсу на цілий рік, постійно підтримуючи вологе середовище – таким чином відбувається стратифікація насіння перед посівом. Кісточка дерену не розпадається на сім'ядолі, тому занурювати її в ґрунт потрібно не більше, ніж на 3 см. Нестратифіковане насіння проростає тільки за два роки, причому далеко не все. Стратифіковане насіння сходить у рік посіву. Догляд за насінням звичайний: полив, підживлення, прополювання, на самому початку росту притінення від палючих променів. За перший рік сходи виростають тільки до 3-4 см, до кінця другого – до 10-15 см, і восени їх можна висаджувати у відкритий ґрунт у розплідник. Плодоносить дерен з насіння тільки за 7-10 років. 

Для насіннєвого розмноження беруть кісточки диких видів дерену, потім, коли з них виростуть молоденькі саджанці, їх використовують як підщепи для культурних видів дерену.

Розмноження дерену живцями

Для живцювання дерену підходять тільки зелені живці із кущів не молодших 5-6 років – здерев'янілі живці приживаються дуже погано. Живці завдовжки 10-15 см нарізають рано-вранці з пагонів у фазі активного зростання, на кожному має бути добре розвинена точка росту і по дві пари листків. Живці після зрізання відразу ставлять у воду. Косий нижній зріз повинен проходити нижче бруньки на півсантиметра-сантиметр. Перед посадкою живці позбавляють нижньої пари листя і витримують протягом шести-дванадцяти годин у тривідсотковому розчині гетероауксину. Потім їх промивають, висаджують під кутом у 45º у тінисте місце, в ґрунт, посипаний згори шаром добре промитого піску завтовшки 7-10 см, і накривають поліетиленом так, щоб між плівкою і живцями був люфт 15-20 см. Після посадки живці поливають, і надалі ґрунт утримують у злегка вологому стані, не допускаючи попадання на живці прямих сонячних променів. Поливати ділянку треба через дрібне сито, щоб вода не лилася потоком, а розбризкувалася. Температура під плівкою має бути близько 25 ºC, і як тільки вона піднімається вище, піднімайте плівку для провітрювання. Вкорінюються живці за два-три тижні, після чого їх починають загартовувати – для цього знадобиться приблизно два тижні часу, потім плівку прибирають, а зміцнілі живці підживлюють рідкою аміачною селітрою (30 г на відро води). Наступної осені кущики висаджують на постійне місце. 

Розмноження дерену щепленням

Окулірування (очкування) проводять у серпні-вересні на висаджені і вкорінені дворічні сіянці дикого дерену, а в якості прищепи використовують культурні сорти рослини. Гострим ножем на підщепі роблять надріз хрест-навхрест – по горизонталі і вертикалі, причому вертикальний заріз роблять завглибшки до 3 см. З прищепи зрізають бруньку з корою, черешком листка і частиною деревини, вставляють її у вертикальний розріз, обережно розсунувши убік кору на ньому, і фіксують прищепу очкувальною стрічкою (можна використовувати канцелярський скотч). За два-три тижні, якщо ви все зробили правильно, черешок відпаде. У жовтні плівку можна зняти. Пагони підщепи, що з'являються, потрібно видаляти.

Розмноження дерену відсадками

Як відсадки використовують горизонтальні дугоподібні однорічні пагони. Навесні, як тільки прогріється ґрунт, перекопайте його навколо куща дерену з додаванням добрив, вирівняйте, зробіть канавки, пригніть і прокладіть у них намічені пагони, пришпильте їх і присипте в місці кріплення ґрунтом, а верхівки прищипніть. Коли в місцях кріплення у відсадків розвинуться зелені пагони заввишки 10-12 см, присипте їх до половини землею, а за 2-3 тижні, коли пагони додадуть у рості ще стільки ж, присипте їх до половини ще раз. Восени або наступної весни відсадки відокремлюють від материнської рослини і висаджують на постійне місце. 

Посадка та догляд за дереном мало чим відрізняються від посадки та догляду за будь-яким іншим плодовим чагарником – шипшиною або барбарисом, наприклад. Полягає догляд за дереном у поливі, розпушуванні ґрунту на ділянці, видаленні із нього бур'янів, обрізанні пагонів рослини і підживленні. Особливість дерену в тому, що в його плодоносінні немає періодичності, тобто врожай він дає щорічно. Урожай майбутнього року закладається у травні-червні поточного, і до кінця вегетативного періоду квіткові бруньки, що формуються водночас зі зростанням пагонів, повинні бути сформовані остаточно. Саме тому так важливо поливати й підживлювати дерен своєчасно. Аби вода не розтікалася по ділянці, а прямувала до поверхнево розташованої кореневої системи, зробіть навколо куща кругову борозну і лийте воду в неї. Намагайтеся дотримуватися у зволоженні дерену балансу: води має бути достатньо, але надмірний полив неприпустимий. Після поливання ґрунт на ділянці розпушують не глибше, ніж на 8-10 см, водночас позбавляючись бур'янів. 

Обрізування дерену

Вирощування дерену передбачає проведення регулярного обрізування чагарнику. Взимку або напровесні, в період спокою, видаліть із куща всі пошкоджені, сухі й обморожені гілки, які є легкою здобиччю для грибків або шкідливих комах. Перш ніж різати гілку, занурте ножиці в розчин хлорки у консистенції 1:3, щоб не перенести збудників хвороб, які, можливо, оселилися на дерені, на здорові гілки. Укоротіть або обріжте дощенту занадто старі стебла, щоб стимулювати зростання нових пагонів. Виріжте гілки і пагони, що ростуть усередину куща. Якщо ваш кущ щеплений, видаліть усі пагони нижче місця щеплення. Робити формуюче обрізування вам, найпевніше, не доведеться, оскільки рослина має природну красиву крону. 

Шкідники і хвороби дерену 

Як правило, дерен ні шкідниками, ні хворобами не уражується. Але іноді, вкрай рідко, рослина потерпає від грибкового захворювання іржа, яка проявляється жовтими плямами на листі. Знищують грибок обробкою рослини бордоською рідиною. Так само рідко вражає дерен борошниста роса, з якою борються колоїдною сіркою, а також плямистості, проти яких застосовують обробку дерену все тією ж бордоською сумішшю. Зі шкідників можуть ушкодити дерен червець равликовий і гусінь-багатоквітниця – перший знищують обробкою рослини вапном, а другу – паризькою зеленню.