Культура льон-довгунець (особливості вирощування та зберігання)

Льон-довгунець є головною технічною культурою поліських та прикарпатських регіонів України. На бідних поліських ґрунтах вона завжди забезпечувала основний прибуток сільгоспвиробникам.

Однією з основних умов підвищення урожаю і якості льонопродукції є вирощування льону в сівозміні, причому посіви його повинні повертатись на своє поле не раніше, ніж через 6–7 років. Кращими попередниками для льону є озимі і ярі зернові культури після багаторічних трав, зернобобових культур, удобреної картоплі. На бідних дерново-підзолистих ґрунтах допускається розміщати льон безпосередньо після багаторічних трав.

Кращим співвідношенням мінеральних добрив для льону-довгунця є одна частина азотних на дві частини фосфорних і три частини калійних. Орієнтовані дози мінеральних добрив на світло-сірих і дерновопідзолистих ґрунтах легкого механічного складу становлять N30-40 P60 K60-90, а на сірих середньосуглинистих – N20 P40 K60 кілограм діючої речовини на гектар.

Фосфорні і калійні добрива доцільно вносити під основний обробіток ґрунту або під останню осінню культивацію , а азотні – навесні під культивацію.

Більш економічно використовувати дефіцитні і дорогі зараз мінеральні добрива при локальному їх внесенні в ґрунт та в рядки при посіві.
Висіяна одночасно із посівом тукосуміш для льону або нітроамофоска у дозі 100 кг/га рівнозначна за ефективністю подвійній дозі добрив поверхневого внесення і забезпечує одержання високої урожайності волокна та насіння.

Механізований обробіток ґрунту включає такі заходи: лущення стерні, оранку чи поверхневий обробіток, культивацію і коткування. У всіх випадках після колосових попередників проводиться своєчасне і якісне лущення стерні після їх збирання на глибину 6–8 см дисковими знаряддями ЛДГ-10, ЛДГ-15, а на ущільнених ґрунтах – БДТ-7, що сприяє кращому загортанню рослинних післязбиральних решток та знищенню бур’янів.

Через 10–12 днів після лущення проводиться основний обробіток ґрунту. На чистих від багаторічних бур’янів та малозасмічених попередниках роблять безполицевий обробіток ґрунту дисковою бороною або плоскорізом КПШ-5 на глибину 10–12 см, а на засмічених коренепаростковими і кореневищними бур’янами обов’язкова оранка на глибину 20–22 см.

До настання осінніх заморозків по мірі проростання бур’янів треба зробити 2–3 культивації зябу на глибину: 8–10; 7–8 і 5–6 см.

Весняний обробіток ґрунту складається з боронування зябу у два сліди і культивації. Для передпосівного обробітку ґрунту на важких та засмічених ґрунтах перевагу слід надати комбінованим ґрунтообробним агрегатам РВК-3,6, ВІП-5,6, Європак, Борекс та ін., або культиватору УСМК-5,4, налагодженому для суцільного обробітку, які за один прохід якісно готують площу для посіву льону, а на легких ґрунтах найбільш ефективне застосування борін Радченка безпосередньо перед сівбою. Проміжок часу між цими операціями не повинен перевищувати 3–4 години.
На полях, де з якихось обставин не проведений основний обробіток ґрунту з осені, перевагу слід надати застосуванню поверхневого обробітку: дискуванню на глибину 10–12 см, з наступною культивацією і коткуванням. Передпосівний обробіток ґрунту проводити як і по зяблевій оранці.

Для попередження ураження хворобами та стимулювання росту і розвитку рослин насіння льону протруюють вітаваксом 200, 75% з.п. (1,5 кг/т) з додаванням мікроелементів: борної кислоти (1,5 кг/га), сірчанокислої міді (2 кг/га) та біостимуляторів емістим або агростимулін (10 мл/т).

Сіють льон-довгунець на глибині 10 см при температурі ґрунту 7–8оС. Глибина загортання насіння на важких глинистих ґрунтах 1,0–1,5 см, а на легких супіщаних – 2,0–2,5 см з нормою посіву 22–25 млн. схожих насінин на гектар. На насінницьких посівах маточної еліти, супереліти і еліти для підвищення коефіцієнту розмноження насіння норму висіву зменшують до 12–16 млн. схожих насінин на гектар. Посів здійснюють лляними сівалками СЗЛ-3,6, Клен та іншими сучасними сівалками для суцільного посіву. Проте на ущільнених ґрунтах, на полях засмічених кореневищами пирію та післяжнивними рештками сівалки з анкерними сошниками не забезпечують рівномірну глибину заробки насіння та отримання дружних сходів. У таких випадках доцільніше використовувати зернові сівалки з дисковими сошниками.

Перед посівом поле розбивають на ділянки площею 20–25 га. Між ділянками лишають незасіяними смуги шириною 3,6 м і поворотні смуги по краях поля – 12 м.
Після з’явлення сходів льону ці смуги можна засівати однорічними травосумішами, які використовують на зелену масу до початку збирання льону.

При з’явленні ґрунтової кірки до сходів льону її руйнують легкими боронами упоперек посіву. Проводити це можна за умови розміру проростків не більше довжини насінини льону. При більшому розмірі проростків ґрунтову кірку можна зруйнувати кільчасто-шпоровими котками, або ротаційною бороною.

Для боротьби з лляною блішкою слід проводити обов’язкове профілактичне крайове обприскування препаратом Ф’юрі, 10% (0,15 л/га).

При масовому заселенні посівів блішкою чисельністю до 10 жуків на квадратному метрі в суху жарку погоду і 20 жуків в прохолодну погоду проводять суцільний обробіток цим же препаратом.

Для знищення дводольних бур’янів проводять обприскування посівів у фазу росту і розвитку рослин льону “ялинка” одним з препаратів: Льонок, 85% (8– 10 г/га); 2М-4Х, 75% (0,75 л/га); Базагран М, 37,5% (2–3 л/га); Лонтрел 300 (0,1–0,3 л/га); Агрітокс, 50% (0,7–1,2 л/га); Хармоні (20 г/га); Кросс, 16,4% (120– 140 мл/га); Магнум (8–9 г/га), Пік 75 (15–20 г/га).

Однорічні і багаторічні злакові бур’яни знищують за допомогою гербіцидів Пантера (1,5–2,0 л/га), Тарга (2–3 л/га), Шогун (0,8–1,2 л/га), Центуріон (0,2–0,8 л/га), Зелек-супер (0,5–1,25 л/га), Фюзилад Форте (1,0–2,0 л/га).
За несприятливих погодних умов (недостатня зволоженість, надміру висока чи, навпаки, низька температура повітря) застосування бакових сумішей протидводольних та протизлакових гербіцидів призводить до пригнічення рослин льону та затримки їх вегетації на 10–15 днів. Тому гербіциди необхідно застосовувати роздільно в наступній послідовності: в фазу "ялинки" при висоті рослин 4–10 см обприскування протидводольними гербіцидами, а потім приблизно через 7 днів – протизлаковими.

Збирання товарних посівів льону проводять у фазі ранньої жовтої стиглості, коли половина коробочок має жовтий колір, а решта коробочок – бурі і жовто-зелені. Збирання насіннєвих посівів здійснюють у фазі жовтої стиглості, коли кількість зелених коробочок не перевищує 5%.

Зібраний ворох з-під льонокомбайна обмолочують на молотарці-віялці МВ-2,5А або зерновому комбайні при 500 обертах барабану за хвилину і зазорах між барабаном і декою на вході 12 і виході – 4 мм.

Виділене насіння льону доводять до кондиційної вологості 12% на подових сушарках, або розстиланням на току шаром 10 см з періодичним перелопачуванням.

В основних регіонах льоносіяння України збирання льону відбувається в серпні. В цей період створюються оптимальні умови для вилежування трести – тепла погода поєднується із щедрими нічними росами. Для рівномірного її вилежування та недопущення псування якості волокна обов’язковим прийомом є обертання трести за допомогою обертачів ОСН-1.
При настанні дощової погоди, що є досить частим явищем, зменшують контактування стебел льону з ґрунтом, застосовуючи льоноворушилки, підбирачі-порцієутворювачі ПНП-3, або вручну піднімають тресту і ставлять її для сушіння в конуси з наступним зв’язуванням в снопи.