Опис та характеристика рослини льон-довгунець

льон-довгунець
льон-довгунець
льон-довгунець
льон-довгунець
льон-довгунець
Переглянути інформацію щодо вирощування культури льон-довгунець, льон-довгунець (соломка).
Назва на латині: 
Linum usitatissimum L. f. elongata.

Льон довгунець - основна прядивна культура в Україні. Вона дає два цінних продукти: волокно і насіння.
Основна продукція льону-довгунця - волокно утворюється у стеблах. Від морфологічних особливостей стебел залежить вихід волокна, кількість якого, залежно від сорту та умов вирощування, може бути 20-30%. У довгих і тонких стеблах волокна більше і воно кращої якості, ніж у товстих і коротких.

Історія: 

Льон - це найстародавніша культурна рослина, яку однією з перших почала використовувати людина. Стебла льону, нитки, мотузки та інші вироби знайдені у будівлях, що відносяться до кам'яного віку. Разом з коноплями льон одягав, годував, зігрівав стародавню людину. Із прадавніх часів, ще до заснування Київської держави, льон, для одержання волокна, олії і виготовлення полотна, вирощували всі племена, що населяли територію сучасної України. Швидке збільшення посівних площ льону відбулось у XIII столітті.
Льон прядивний здавна вирощували і в інших країнах світу - у Китаї, Індії, Єгипті, Сирії. Найбільшого розквіту льонарство досягло
у 60-80-ті роки минулого століття. У світі тоді було близько 1,5 млн. гектарів льону-довгунцю, в Україні щорічно засівали ним 230-240 тис. га. Урожайність волокна була у нашій державі в межах 5-6 ц/га, насіння 3-4 ц/га. Галузь льонарства в Україні була добре розвинута, причому мала повністю завершений цикл - від вирощування до одержання готових виробів.
Урожайність волокна в багатьох господарствах і навіть в районах становила 8-10 ц/га, насіння 5-8 ц/га. Проте, починаючи з 1993 року, стан льонарства в Україні значно погіршився. Посівні площі в 1996-1998 pp. скоротилися до 40 тис. га. Виробництво волокна порівняно з 80-ми роками зменшилося майже в 10 разів. За цей час Китай збільшив площі посіву під льоном-довгунцем до 130 тис. га, Франція з 40 до 80 тис, удвічі зросли вони в Бельгії, втричі в Єгипті.
Льон-довгунець поширений у регіонах з вологим і помірним кліматом. Вирощують його переважно у Чернігівській, Житомирській, Київській, Рівненській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Сумській областях.

Використовується: 

Якість льоноволокна набагато вища, ніж у конопель, джута, канатника. За міцністю воно в два рази перевищує бавовняне і в три рази - шерстяне. На текстильних підприємствах із волокна виробляють різні тканини, що відзначаються тривалим строком носіння, дуже гігієнічні, антистатичні, легко перуться, стійкі проти гниття. Це дуже цінний лляний батист, одяг, простині, полотно. Із волокна гіршої якості виготовляють брезенти, мішковину, пакувальні тканини, мотузки, шпагат, нитки, пожежні рукави.
Костриця, яка утворюється при переробці стебел на волокно і є відходом виробництва, використовується для виробництва тепло- і звукоізоляційних матеріалів, паперу, целюлози, меблевих плит, а також як паливо.
У насінні льону-довгунця міститься 35-39% швидковисихаючої олії і до 23% білка. Олія є цінним харчовим продуктом і використовується у харчовій, маргариновій, кондитерській промисловості.
Завдяки вмісту ненасичених жирних кислот (олеїнова, лінолева, лінолінова, ізоліноленова), олія сприяє зниженню вмісту холестерину в крові.
Олія швидко висихає, вона високопридатна для виготовлення оліфи, лаків, фарб. Використовують її також у миловарній, фармацевтичній, електротехнічній, паперовій, гумовій та інших галузях промисловості. Насіння й олію льону використовують також як лікарські засоби. Із олії одержують препарат лінетол для лікування і профілактики атеросклерозу.
Льон має велику кормову цінність. В одному кілограмі насіння міститься 1,8 кормових одиниць. Цінним концентрованим кормом є і макуха - побічний продукт переробки насіння льону на олію, що містить 6-12% жиру, 32-36% легкоперетравних білків. За поживністю 1 кг макухи прирівнюється до 1,2 кормових одиниць. її використовують як важливий компонент при виготовленні комбікорму. За кормовими якостями переважає макуху інших рослин, тому що легко засвоюється тваринами.

Стебло: 
Стебло гладеньке, циліндричне, тонке. Залежно від різновидності має висоту від 15—20 до 100—120 см, розгалужується тільки зверху.Стебло світле або сизо-зелене.
Листки: 
Листки сидячі, ланцетні, цілокраї, зелені або сизі, густо розміщені на стеблі почергово, гладенькі, із восковим нальотом, 26—30 мм завдовжки і 2—4 мм завширшки.
Коренева система: 
Коренева система стрижнева. Головний корінь проникає у грунт на глибину більше 1 м. По всій довжині головного кореня утворюється бічне коріння першого порядку, яке в результаті послідовного гілкування досягає п'ятого-шостого порядку. Характерною особливістю кореневої системи є густе розміщення бічних коренів першого порядку зверху головного кореня не глибше 30 см. Льон у зв'язку з цим характеризується слабким розвитком кореневої системи, яка не перевищує 9—15% надземної маси рослини.
Суцвіття: 
Суцвіття — зонтикоподібні китиці, розміщені на верхівці стебла і його бічних розгалуженнях. Квітка п'ятірного типу, симетрична, складається із чашечки, що має п'ять загострених зелених чашолистиків із війками по краях, віночка, який складається з п'яти пелюсток голубого кoльору, звужених до основи,і п'яти тичинок із синіми або рідше жовтими пиляками, п'ятигніздої зав'язі, яка зверху має п'ять стовпчиків. Відомі форми льону з білими, рожевими або фіолетовими квітками. Льон належить до самозапильних рослин, хоч не виключається і перехресне запилення за допомогою вітру і комах.
Насіння: 
Насіння яйцеподібної форми, з вузьким, трохи загнутим носиком, коричневе з різними відтінками. Відомі форми льону з жовтим або оливковим насінням. Поверхня блискуча, гладенька, слизька. Довжина 3,2—4,8, ширина 1,5—2,2 мм. Маса 1000 насінин — 3,5—6,5 г. Насінина складається з оболонки, ендосперму і зародка. Зверху вона покрита тонкою оболонкою, яка складається із шести шарів: кутикули, епідермісу, шару клітин повітроносної паренхіми, шару кам'янистих клітин, другого шару клітин паренхіми й пігментного шару, від якого залежить коричневе забарвлення насінини. Під оболонкою знаходиться ендосперм, багатий на білки та олію. Всередині насінини знаходиться зародок, який складається з короткого корінця, двох сім'ядольних листочків і бруньки між ними.
Квітки: 
Квіти строго пятерні. Крім 5-ти розвитих тичинок, є 5 недорозвинених у вигляді зубчиків чи ниток, що розміщені проти листя; завязь цільна.
Плоди: 
Плід — п'ятигнізда, округла, зверху загострена коробочка. Повними перегородками вона поділяється на п'ять гнізд, а кожне гніздо неповними перегородками — на дві частини, в яких утворюється, як правило, по одній насінині. В нормально розвинутій коробочці може бути не більше 10 насінин.
Біологічні особливості: 

Вимоги до температури.
Льон-довгунець до тепла малови-могливий, культура помірного клімату, яка потребує помірно теплої, навіть прохолодної погоди без різких коливань температури дня і ночі. Вирощування льону в умовах жаркої погоди (понад 22°С) негативно впливає на ріст стебла у висоту, погіршується якість волокна.
Насіння льону починає проростати при температурі 3-5°С, дружні сходи з'являються при прогріванні ґрунту до 7-9°С. Молоді сходи можуть витримувати приморозки до мінус 3,5-4°С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин становить: у період сходів 9-12°С, у фазі "ялинки" 14-16°С, у фазі цвітіння-формування насіння 16—18°С.

Вимоги до вологи.
Льон-довгунець дуже вимогливий до вологи. Можна вирощувати лише в зоні достатнього зволоження. Під час проростання насіння поглинає воду в кількості, що рівна його масі. Найбільше води потребує під час інтенсивного росту стебла і цвітіння.
Нестача в ґрунті води під час бутонізації та цвітіння призводить до відмирання верхньої частини стебел і навіть загибелі посівів.
Після цвітіння льон стає менш вимогливим до вологи. Навпаки, часті дощі в цей період можуть спричинити розвиток грибкових захворювань, вилягання і підгнивання рослин льону. При цьому утруднюється механізоване збирання, втрачається частина врожаю, погіршується його якість.
Разом з тим рослини не витримують і надмірного вмісту води в ґрунті. Льон погано росте на перезволожених ґрунтах та на полях з близьким заляганням ґрунтових вод.
Транспіраційний коефіцієнт льону-довгунця 400-430.

Вимоги до світла.
Льон відноситься до культур маловимогливих до світла. Довгий день і відносно невелика інтенсивність сонячного світла - обов'язкова умова для нормального росту і розвитку рослин цієї культури.
Рання сівба і зменшення тривалості дня сповільнюють процеси розвитку рослин, завдяки чому стебла стають довшими. Найкращою для льону є хмарна погода, густі посіви, при яких виростають тонкі малорозгалужені стебла, що містять велику кількість волокна високої якості. При інтенсивному сонячному освітленні посилюється гілкування, що зменшує технічну довжину стебла.

Вимоги до ґрунту.
Льон-довгунець потребує структурного родючого і окультуреного ґрунту з слабокислою реакцією (рН 5,9-6,5). Найкраще росте на дерново-підзолистих суглинистих або суглинисто-супіщаних ґрунтах. Льон також дає добрі врожаї на удобрених дерново-підзолистих супіщаних і дерново-буроземних ґрунтах.
Малопридатні для нього легкі піщані й супіщані ґрунти, оскільки вони бідні на поживні речовини і погано утримують вологу. На піщаних ґрунтах льон страждає від посухи. Важкі глинисті ґрунти повільно прогріваються навесні, після дощу утворюють кірку, яка є перешкодою для виходу на поверхню ґрунту ніжних проростків льону. Не рекомендується сіяти льон на кислих торфових ґрунтах. На вапнякових ґрунтах формується грубе і крихке волокно.

льон-довгунець - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Культура: льон-довгунець
Назва сорту Організації Рік Напрям Група стигл. Реком. зона Урож. Стійк. полягання
Іванівський З, ВППС, ВП: 16261626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" 2018 Л, П, С
Абакус З, ВППС: 20282028 - Інформація відсутня 2017 2,5 ц/га 8
Агата З, ВППС: 934934 - Лімагрейн Адванта Ніделенд Б.В. 2010 пряд. Л, П, С
Батист З, ВППС, ВП, П: 345345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук" 2007 пряд. П
Вручий З, П: 345
ВППС: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
2007 пряд. П
ГАЛААД З, ВППС: 13561356 - Лабуле Семанс 2018 тхн Л, П, С
Глінум З, ВППС, ВП, П: 393393 - Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук 2004 пряд. ср Л, П
Гладіатор З, ВППС, ВП, П: 393393 - Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук 2008 пряд. рс П
Есмань З, ВППС: 393393 - Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук 2016 пряд.
Журавка З, ВППС, ВП, П: 320320 - Інститут сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук 2008 пряд. рс П
Зоря 87 З, ВППС: 371371 - Інститут землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук 1988 пряд. пс Л
Каменяр З, ВППС: 371371 - Інститут землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук 2003 пряд. ср П
КАОЛІН З, ВППС: 13561356 - Лабуле Семанс 2018 тхн Л, П, С
Міандр З, ВППС, ВП: 16581658 - Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 2014
Надія З, ВППС, ВП: 320320 - Інститут сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук 2014
Оберіг З, ВППС: 16581658 - Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України 2018 Л
Рушничок З, П: 345
ВППС: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
2000 пряд. рс Л, П
Світанок З, ВППС, П: 320320 - Інститут сільського господарства Полісся Української академії аграрних наук 2004 пряд. ср Л, П
Український 3 З: 345
ВППС: 1626345 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Української академії аграрних наук"
1626 - Національний науковий центр "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України"
1997 пряд. сс Л, П
Чарівний З, П: 393393 - Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук 1996 пряд. сс Л, П