Культура топiнамбур (особливості вирощування та зберігання)

Топінамбур (Helianthus tuberosus L.) відноситься до родини айстрових. Однорічник. За багаторічника його приймають тому, що звичайно його вирощують на одному місці без щорічної пересадки декілька років.
Топінамбур вирощують головним чином як кормову культуру на зелений корм і як сировину для виготовлення силосу, трав’яної муки. За своєю продуктивністю топінамбур значно перевищує картоплю, цукрові буряки, кукурудзу і т.п. Урожайність зеленої маси становить 50-65 т/га, бульб – 35-45 т/га.
Ця культура завдяки своїм смаковим і лікувальним властивостям набула широкого розповсюдження серед населення України.
Лікувальна цінність топінамбура зумовлюється насамперед високим вмістом полісахариду інуліну (до 20%), який є замінником цукру для хворих на діабет. Високий вміст калію, заліза, кремнію та цинку поліпшують стан людини при захворюванні на анемію, алергію тощо.
В бульбах топінамбура міститься 20-23% сухої речовини, 18-20% – вуглеводів, 3-5 % – білка, а також аскорбінова кислота, вітаміни групи В та мінеральні речовини. Білки містять незамінні амінокислоти такі як лізин, аргінін, триптофан, тріонін.
Вміст протеїну в зеленій масі – 2,9-3,2%.

Ділянка під топінамбур повинна мати легкі за механічним складом ґрунти і реакцією рН близькою до нейтральної. Багаторічне одержання гарного врожаю бульб і зеленої маси неможливо без внесення органічних добрив (60-80 т/га). Мінеральні добрива рекомендується вносити в межах 60-90 кг діючої речовини NPK на гектар.

Підготовка ґрунту починається з осінньої оранки плугом з передплужником, потім ґрунт вирівнюється і дискується. Культиватором підгортальником нарізаються гребені на відстані 70 см. Посадка бульб проводиться в самі ранні строки (кінець квітня-початок травня). Посадковий матеріал топінамбура можна висаджувати як цілими бульбами будь-якого розміру, так розрізаними на частині по кількості бруньок.
Для забезпечення необхідної густоти стояння, норма висадження бульб становить 1,0-2,0 т/га. Глибина посадки – 8-10 см.

Залежно від забур’яненості ділянки проводиться досходове боронування, один або два міжрядні обробітки культиватором. При досягненні рослинами висоти 30-40 см необхідно провести підгортання.
Для одержання посадкового матеріалу (бульб) гарної якості зелену масу потрібно залишити на зиму (або збирають її на максимальній висоті зрізу) і не викопувати бульби з ґрунту.
При використанні посіву з метою одержання силосу і бульб на корм, збирання зеленої маси проводиться в другій половині вересня. Перед настанням стійких приморозків до початку замерзання ґрунту збирання бульб проводять за допомогою картоплекопалок або картоплезбиральних комбайнів.
При використанні топінамбура тільки на зелену масу скошувати можна по необхідності. Бульби в даному випадку не викопують. Восени або рано весною проводять оранку з наступним дискуванням. Після появи зеленої порослі від бульб, які залишилися у ґрунті, проводиться боронування при висоті рослин 10-15 см з одночасним підживленням мінеральними добривами.

На другий і наступні роки, при умові перезимівлі бульб у ґрунті, спочатку проводиться їх збирання. Потім ділянку необхідно зорати плугом на глибину 20-25 см. Далі проводиться формування гребенів культиватором підгортальником з одночасним підживленням мінеральними добривами (N60P60K90). Подальший догляд полягає в боронуванні, культивації і підгортанні.