Культура висадки кормового буряка (особливості вирощування та зберігання)

Кормові буряки  — дворічні рослини: в перший рік утворю­ють соковитий коренеплід і розетку листків, у другий — із висадже­ного коренеплоду утворюються листки, стебла, квітки, плоди й на­сіння.

Можливі відхилення від нормального циклу розвитку: в хо­лодну весну при відносно довгому світловому дні, особливо в ранні строки сівби, рослини вже в перший рік можуть утворювати квітко­носні пагони (їх називають «цвітушними», або «цвітухою»); за під­вищених температур і відносно короткого світлового дня (особливо при ранньому збиранні й осінньому підсиханні маточників, при зберіганні їх в умовах високих температур і весняному підв'ялю­ванні) рослини і на другий рік не утворюють квітконосних пагонів, а тільки розвивають листки (так звані «упрямці»). І перше, і друге явища небажані для виробництва.

Умови вирощування маточного буряка впливають не лише на врожайність, а й на спадкові якості насіння.

За правильної агротехніки врожай насіння становить до 20-30 ц/га. Середня врожайність в Україні становить 16-18 ц/га.

Маточні посіви кормового буряка потрібно розміщувати подалі від висадків і минулорічних посівів, оскільки вони можуть бути джерелом зараження хворобами і шкідниками. Проте бажано вирощувати їх недалеко від місця осінньо-зимового зберігання висадкових коренеплодів.

Посіви закладають після кращих удобрених попередників, зазвичай після озимої пшениці, що висівалася по удобреному зайнятому або чорному пару.

Буряк кормовий є найкращим попередником для озимої пшениці. Кормових буряк допустимий попередник для вирощування ячменю та кукурудзи на силос, недопустимий - для озимого жита, гречки, кукурудзи на зерно, сої, картоплі, кормових коренеплодів, цукрового буряка, також не можна сіяти овес, просо, соняшник.

Урожайність насіння кормового буряка значною мірою залежить від родючості ґрунту. Тому під висадки ґрунт обробляють і удобрюють так, як і при вирощуванні буряків на корм. Під зяблеву оранку вносять органічні й мінеральні добрива: азотні 40 - 60 кг/га, фос­форні 60 — 120 кг/га, калійні 60 — 120 кг/га. Понад 1/2 або 2/3 части­ни мінеральних добрив, переважно фосфорних і калійних, вносять під зяб і таку саму кількість азотних — під весняну культивацію, Р₁₀ — в рядки, решту РК — в підживлення (після проріджування рослин). Під коренеплоди вносять також мікроелементи (мідь, бор, марганець та ін.). Кислі ґрунти вапнують.

Після появи квітконосів висадки підживлюють повним мінеральним добривом із розрахунку 20-30 кг/га діючої речовини.

Зяблеву оранку під насінники прово­дять на глибину 30 — 32 см. Зважаючи на короткий вегетаційний період насінників, їх слід вирощувати на більш високому фоні орга­нічних і мінеральних добрив.

Перед садінням поле боронують в один—два сліди, потім легкі ґрунти культивують на глибину 8—10 см, більш важкі на 16 — 18 см, а на дуже важких запливаючих ґрунтах проводять глибоке роз­пушування (до 25 — 28 см) плоскорізами або безвідвальними плугами.

Посів кормового буряка на висадки: Сівба і техніка вирощування маточного буряка така ж, як і промислового. Відмінність у вирощуванні полягає лише в тому, що на маточних посівах під час проріджування в рядках залишають рослини на відстані 15 см одна від одної. У районах достатнього зволоження на час збирання маточного буряка густота його має бути 140-160 тис. рослин, а в районах нестійкого зволоження - 120-130 тис. рослин на 1 га.

Насіння має бути прокаліброване на очисних машинах із спеціальним набором решіт. Для сівби кращою вважається фракція діаметром 3–5 мм.

Посівні якості насіння мають відповідати вимогам держстандарту (схожість — 80%, насіння основної культури — 98%). Для боротьби зі шкідниками та хворобами насіння обробляють інсектицидами та фунгіцидами.

Сіють кормові буряки, коли ґрунт набуде фізично-стиглого стану і на глибині 5–10 см прогріється до температури 6...8°С.
Норму насіння визначають залежно від схожості, способу сівби, якості підготовки та вологості ґрунту. Густоту висівання встановлюють так, щоб на 1 м рядка падало 13–15 насінин: це забезпечить шість-вісім рослин на погонний метр (тобто 8–10 кг насіння на гектар). Ширина міжрядь — 45 см, глибина загортання — 3–4 см.

Посадка висадків: Маточні коренеплоди висаджують у ґрунт висадкосадильною машиною ВПУ-4. У районах нестійкого зволоження за звичайної агротехніки на підготовленій площі висадки садять у місцях перетину ліній маркера (70х70 см), що дає змогу розмістити на 1 га 20 тис. висадків. У районах достатнього зволоження висадки кормового буряку садять за схемою 70х45 або 70х35 см. Встановлено, що урожайність насіння кормового буряка збільшується і його посівні якості та продуктивні властивості не погіршуються під час садіння маточних коренеплодів невеликих розмірів.

Щоб бруньки висадків не пошкоджувалися заморозками, їх садять так, щоб головка коренеплоду була на 2 см нижче від поверхні ґрунту. Землю навколо висадженого коренеплоду ущільнюють, а його вкривають розпушеною землею до рівня поверхні ґрунту.

Маточний буряк висаджують у перший тиждень польових робіт і старанно доглядають за насадженнями. Як тільки позначаються рядки, розкривають розетки, розпушують міжряддя вздовж і впоперек напряму рядків культиваторами, потім додатково виполюють бур'яни і злегка підгортають коренеплоди. На початку цвітіння проводять пінцирування механічним чи хімічним способами. Пінцирування підвищує врожайність насіння на 1,5-3 ц/га і має важливе значення для північних районів: прискорює достигання насіння, підвищує його якість, збільшує розмір клубочків

Велике значення мають строки збирання коренів маточного буряка. Якщо корені збирають рано, збільшується кількість рослин, які на другий рік не утворюють квітконосних стебел. Збирання слід починати після того, як настане прохолодна погода (оптимальна середня добова температура повітря 7-8°С).

В умовах України збирання коренів маточного буряка відбувається 15-20 жовтня. Застосовують механізоване роздільне збирання з обрізуванням листя косаркою КИР-1,5Б та наступним доочищенням від сухого листя. Для цього застосовують відповідно переобладнані бурякокомбайни. Викопаний буряк перевозять на кагатне поле, очищають від листя, не пошкоджуючи бруньок, вибраковують пошкоджені, дрібні та неправильно сформовані коренеплоди. Решту сортують на три групи за розміром - великі, середні, дрібні. Великі мають вагу понад 400 г, середні - 250-400, дрібні - 150-250 г. Корені з літніх посівів з масою менше ніж 70-80 г вибраковують.

Клубочки кормового буряка достигають нерівномірно. Ознаками достигання насіння є побуріння клубочків і білий борошнистий його злам.

Найкращим способом збирання насінників є валковий. Зрізані жаткою ЖУС-4,2 або ЖРС-4,9А рослини вкладають у валки на високу стерню. Через 4-8 діб підсохлі валки обмолочують комбайном.

Маточний буряк-висадки зберігають до весни у кагатах або траншеях заввишки 60-80 см і завширшки 90 см. Товщина земляного покриву траншеї становить 30-40 см. З похолоданням цей покрив збільшують до 110-120 см залежно від кліматичних умов району. Температура в кагаті чи траншеї під час зберігання повинна бути близько 2-3°С.

Після обмолоту насіння очищають на віялках-сортувалках, видаляють дрібне, щупле. Вологість насіння, яке закладають на зберігання, має бути не менше ніж 14%. Насіння зберігають у мішках, складених у штабелі, або в засіках шаром до 1,5 м