Совка гамма
Поширена в Україні повсюдно. З польових культур пошкоджує льон, коноплі, буряки, соняшник, картоплю, бобові та зернобобові, кукурудзу тощо. Метелик розміром 40 - 48 мм; передні крила від сірого до фіолетовобурого кольору зі сріблястою плямою у вигляді грецької літери «гамма». Яйце 0,6 мм, півкулясте, з 36 - 38 радіальними реберцями, водянистобіле із зеленуватожовтим відтінком. Гусениця останнього віку до 40 мм, забарвлення зеленуватожовте або зелене; голова буруватозелена з темнокоричневими дрібними плямами і з темними боками, на верхньому боці вздовж усього тіла вісім поздовжніх світлих вузьких смуг. Лялечка 15 - 20 мм, темнокоричнева, сильно витягнутий кремастер має на кінці великий роздвоєний гачок з чотирма меншими гачками. Лялечка знаходиться всередині напівпрозорого павутинного кокона. Зимує лялечка в ґрунті. В зоні бурякосіяння України літ метеликів першого покоління починається з середини травня. На відміну від інших совок, метелики совкигамми літають удень. Метеликам необхідне живлення нектаром квітів. Плодючість їх досить мінлива. В середньому самка відкладає 500 яєць, максимум – до 1400 яєць. Літня посуха спричинює безплідність метеликів другого покоління. Совкагамма відкладає від 1 до 6 яєць в одній кладці на нижній бік листків бур’янистих рослин, а також на листки буряків, льону, конюшини, соняшнику, вики, люпину, гороху, картоплі і овочевих капустяних культур. Ембріональний розвиток при відносній вологості повітря не нижче 80 % і температурі 20 - 30 °С завершується за 3 - 7 діб. Гусениці першого і другого віків малорухливі, але здатні випускати шовковисту нитку і переміщуватися донизу. При пересуванні гусениця совки гамми петлеподібно вигинається. Розвиток гусениць триває 16 - 24 доби, за цей час вони линяють чотири рази. Гусениці літнього покоління заляльковуються на листі або між пагонами на рослинах, де вони завершили живлення і розвиток. Стадія лялечки триває залежно від метеорологічних умов 7 - 13 діб. Цикл розвитку однієї генерації в літній час становить 26 - 44 доби. У степовій і лісостеповій зонах України совкагамма розвивається у двох поколіннях за рік. Серед ендопаразитів совкигамми найпоширеніші представники з родини Ichneumonidae: Hyposoter didymator Thunb., Hy. nonanus Grav., Netelia fuscicornis Holm., Exetastes gracicornis Grav.; з родини Braconidae: Apanteles sp. sp. (tibialis Curt.; telengai Tobias., rubecula March. та ін.), Microplitis mediator Hal., M.spinolae Nees., M. vidua Ruthe., Chelonus corvulus March., Meteorus rubens Nees.; з родини Tachinidae: Eurythia consobrina Mg., Nemorilla maculosa Mg., Exorista larvarum L., Phruxe nemea Mg., Voria ruralis Fll., Encarcelia exisa Fll.
Передні крила метелика сіруваті або темно-бурі з сріблястою плямою y вигляді грецької літери «гамма», a задні — сірувато-жовті з буруватою торочкою. Poзмаx крил — до 48 мм.Метелик у розмаху крил 40-48 мм. Переднi крила рудувато-коричневi з сiруватим вiдтiнком або темно-бурi, з характерною плямою у виглядi грецької лiтери 'гамма'. Заднi крила жовтувато-сiрi, з широкою бурою облямiвкою вздовж зовнiшнього краю. На спинi метелика є пухнастi чубчики. Гусениця має лише трпиками i волосками. Лялечка темно-коричнева, довжиною 15-20 мм.
Гусениця зеленувато-жовта. Має віciм не завжди ясних поздовжніх білуватих ліній на спині та блідо-жовту смужку пo боках. Черевних ніг тільки три пари, i, повзаючи, вона нагадує гусениць п'ядунів. Довжина 32 мм.
Зимують гусениці, лялечки і метелики під рослинними рештками на межах полів, y лісосмyгax тощо. Літ метеликів починається з кінця квітня і спостерігається до осені. Додатково живиться на квітучій рослинності. Cамкa відкладає пo 1-6 яєць, переважно з нижнього боку листків бур'янів, a також буряків, соняшнику, гороху, капусти. Плодючість cамки від 500 до 1500 яєць. Для розвитку яєць і гусениць відносна вологість становить 80-100%, a температура +20..+30°C. Гусениці розвиваються 16-25 днів, a заляльковуються влітку в білому коконі на рослинаx, для чого вони обплітають павутинням декілька стебел льону. Протягом вегетації розвивається троє поколінь шкідника
Зимують гусеницi рiзних вiкiв у верхньому шарi грунту. Навеcнi вони виходять iз мiсць зимiвлi i пошкоджують листки багатьох польових культур - цукрових бурякiв, конопель, льону, соняшника, бобових, хрестоцвiтих та iн. Метелики перед вiдкладанням яєць живляться нектаром квiтiв. Одна самка вiдкладає до 500 яєць (щонайбiльше 1500), розмiщуючи їх по одинцi або купками (до 6) на листки переважно кормових рослин. Гусеницi живляться листям, бутонами, квiтками, зав'язями. Пiсля 16-20 днiв живлення вони заляльковуються в коконах на листках рослин. Багатоїдна, скелетує листки, обгризає з країв, прогризає дiрки. Може масово мiгрувати з одного поля на iнше.
Гусеницi молодших вiкiв скелетують листки, а середнiх та старших вiкiв грубо їх об'їдають, залишаючи лише товстi жилки. Можуть пошкоджувати iншi надземнi органи рослин.
При чисельності гусениць першого покоління понад 5 особин на 1 кв.м; a другого і третього — 10 особин на 1 кв.м; посіви обробляють препаратом.
Поширена повсюдно.
Заходи захисту. Знищення бур'янів, розпушування грунту y міжряддях, зяблева opанкa, ранні строки сівби. Випуск трихограми під час масового відкладання яєць. При чисельності гусениць першого покоління понад 5 особин на 1 кв.м; a другого і третього — 10 особин на 1 кв.м; посіви обробляють препаратом.
