Шкідливість цієї хвороби залежить від ступеня її розвитку. Іноді недобір урожаю зерна досягає 15 - 20%. Стійких сортів немає. ЗБУДНИК: бактерія Pseudomonas panici Stapp. Зберігається вона на рештках рослин і ураженому зерні.
Хвороба виявляється протягом вегетації рослин на листках, стеблах і волоті. На листках з’являються широкі, маслянисті, спочатку яскраво-жовті, пізніше світло-коричневі плями без облямівки, що просвічуються у вигляді смуг. Вони часто вкриті тонкими, білими або сріблястими лусочками з висохлого ексудату бактерій. На піхвах листків і стеблах утворюються бурі плями, які пізніше чорніють. Тканини у цих місцях прояву плям розмочалюються, стебла надламуються, спостерігається відмирання уражених стебел ще на початку трубкування. Уражена волоть поникає і набуває вигляду дозрілої, у ній зазвичай зерно відсутнє (стерильна волоть).
Хворобу викликають бактерії Pseudomonas syringae pv. striafaciens, які під час вегетації рослин поширюються вітром, з краплями дощу. Мінімальна температура для розвитку бактерій — 6°С, оптимальна –32–35°С, максимальна — 45°С. Джерелом інфекції є неперегнилі уражені рештки рослин і заражене насіння.
Ознаки хвороби:
Вражає листя, стебла і волоті. На листках з'являються вузькі, неправильної форми коричневі маслянисті смуги, які часто зливаються. Іноді на смугах утворюються плями з більш темною облямівкою. У ранні ранкові години на них виступають краплі слизового білуватого ексудату, який вдень підсихає і перетворюється в білі блискучі лусочки. На піхвах листків і стебел утворюються бурі плями, які з часом чорніють, а тканини в цих листах розмочалюється. Сильно уражені стебла часто відмирають ще до викидання волоті. Уражені волоті никнуть і в них не утворюється зерно.
Поширення:
Під час вегетації плівки з бактеріями поширюються вітром, крапельками дощу і комахами.
